22 02 - Kizatavat. Порiвняння

   Привіт, Тату.

   Дивлюся зараз серіал "Ангел-хранитель"(2007), дивлюся вже 216-у серію. Ця серія особлива. Дивовижна паралель: між стосунками Єлени та Івана, Івана та Машею, і... моїми стосунками з Оннелі.

   Коли Маша прийшла до нього, щоби допомогти йому знов налагодити стосунки з Єленою, він сказав їй одну річ:

- Лена она... верит всему, что говорят. Она поверила в то, что я убийца, в то, что я могу ей изменить... Я даже не беру эту ситуацию в расчёт. Может быть, она запуталась, да. Но мне так кажется, что сейчас она ищет любой предлог, чтобы порвать наши с ней отношения.

- Нет, ты очень много требуешь от неё. Она была в тяжёлой ситуации, и... тогда же практически все поверили, что ты мог убить Гранита и свою жену.

- Но ведь ты же не поверила. Ты же не поверила! Именно твоя помощь, и вера в то, что я невиновен, мне очень помогли.

- Просто я в горах... встретила тебя в таких обстоятельствах, что...

- Тогда в горах, ты подарила мне надежду. В то, что я невиновен, и что я смогу выкарабкаться, и доказать всем, что я не убивал никого. Маш... С Леной у меня никогда ничего подобного не было, она никогда мне не верила."

* * *

   Точно те саме і у мене з Оннелі... Вона ніколи мені не вірила, і постійно дратувалася проти мене, намагаючись або порвати стосунки, або триматися на відстані...

   Тому я не бачу сенсу боротися за стосунки з нею.

   Знаєш, якби вона принаймні була чесною зі мною... Я би за одну лише її чесність усе їй пробачив, і побажав їй щастя з кимось іншим. Але оця її маленька брехливість... Оця схильність викручуватися, та робити винним когось іншого, але ніколи не винуватити себе, і не визнавати свої помилки... Хіба можливо бути щасливою з отакими недоліками характеру? Це ж апріорі неможливо. Тому як я можу їй сказати: "Будь з кимось іншим щасливою, з отаким дрянним характером". Тобто, "Поламай комусь життя". Ні. Ні, Тату. Ось саме тому я не можу їй бажати бути щасливою з кимось іншим. Вона не готова до щастя. І абсолютно не має значення, хто буде поруч із нею: вона всіх точно так само топтатиме, як топтала мене. Хіба я став з нею щасливим? Ні. Вона мені не дала навіть шансу. Навіть не спробувала. Пробував один лише я. Я першим постійно йшов на перемирення, писав довгі листи... А вона рідко коли писала мені довгі листи. Дуже рідко. Зазвичай короткі. І то,як відписки: я їй три довгих листи, вона мені у відповідь - коротку записочку, як кістку собаці. Я пробачав їй оцю зневагу, сподівався... Думав, підросте. Зрозуміє... А вона чим далі - тим агресивніше стала до мене ставитися. Як ніби я на таке ставлення заслуговую.

   Ні, Тату. Я навіть не вірю, що вона виправиться, що вона щось усвідомить, змінить свою поведінку... Я не вірю. Надто кардинально їй доведеться мінятися. Надто багато роботи над собою. По суті, їй доведеться себе згвалтувати, вивернути  саму себе навиворіт... Мені не треба такі її жертви. Вона мені тих жертв ніколи не пробачить. Якщо вона навіть шматком хліба мене попрікає, своїм коханням шантажує - то про що говорити далі... Якщо опускається до того, щоби зловтішатися над моєю фізичною безпорадністю... Кому треба такі друзі? Беріть, дарую. Хороша дівчинка, мила, гарна... Талановита. Беріть. Не проходьте мимо.

   Так що... Оці всі події - це лише привід поставити остаточну крапку у наших стосунках. Як одружилися - так і розлучилися: онлайн... Тихо, без свідків.

   Не хочу я нічого від неї. Ні її покаяння, ні слів пробачення... Не хочу нічого. І бачити її не хочу більше. І не чекаю на неї більше. Карточку? Так, хай привозить... А я поверну їй телефон та пароварку.

   Ось так і закінчилися стосунки. Вона хотіла робити що хоче, і не питати поради у мене? Хай робить що хоче... Мне все одно,що буде із нею. Одне я знаю: щасливою вона не буде ніколи. Бо немає їй благословіння бути щасливою. І у парі ні з ким вона не буде, буде самотньою. Тому не варто когось обманювати, говорячи фальшиві слова: мовляв, хай знайде своє щастя з кимось іншим, бла-бла-бла... Ні з ким вона щастя свого не знайде, і шасливою вона не буде.

   Я все сказав.

22:05, 22.02.2019
Кар'ялонні


Рецензии