24 02 - Kizatavat. Славiк Л-3, або Про хвороби

   Привіт знов, Тату.

   Оскільки листав свої сни про Славіка, то побачив, що у тому видінні, яке наснилося мені у 2015-му, мелькнула згадка про пісню Вітаса "Криком журавлиным". І мені раптом захотілося послухати її.

   Я знайшов, і прослухав її тричі. Вона шедевр. Але не це головне. Головне те, що вона ніколи не асоціювалася у мене зі Славіком. Вона у моєму розумі існувала окремо, як просто шедевр, і не більше того... Про Славіка я не згадував навіть і близько.

   Але тепер, через 3,5 роки після того сну, слухаючи її, я вперше пов'язав її зі Славіком. І зрозумів, що у пісні співається про кохання-хворобу...

   Я хворів Славіком багато років. У десятиліття можна складати... А потім у 2009-му моя хвороба різко зникла.
 
   Найдивовижніше те, що я його ніколи не хотів. Навіть і краю такої думки не було: лягти з ним у ліжко. Моя закоханість була тільки платонічною, і ні на крок більше. Доторкнутися, обійнятися - хотілося. Навіть поцілуватися у щічку. У щічку, але не у губи... У губи не хотілося ніколи.

    Але, тим не менш, він був єдиною моєю хворобою у моєму житті... У мене після того було багато закоханостей, багато хотінь... Вони швидко минали. Але хвороби - жодної з них... Він був єдиною моєю хворобою. Єдиною людиною, поруч з якою дрижала душа, а не геніталії...

    До Оннелі у мене ніколи не було почуття хвороби. І я знаю, що не буде. І я так подумав: а може, оце почуття хвороби і є справжнім коханням?... Тим самим, яке єдине на усе життя. І яке дається людині як благословіння...

    Я не знаю. Знаю лише, що було би справедливим, щоби воно було взаємним. Щоби мною хтось дорожив так само тремтливо, як і я колись ним дорожив... Адже, саме на таке сталення до себе я очікую... Коли дорожать усім, що зі мною пов'язане. Коли мені готові віддати усе, зняти із себе сорочку, зняти останнє, аби тільки мені було добре... Зробити для мене усе, зробити неможливе, аби тільки я ні у чому не знав нужди...

   Але наразі я не бачу, щоби мене отак хтось любив...

   І знаєш, я подумав: якби у  нас зі Славіком тоді склалися стосунки - то я би стовідсотково зараз був заможним. Бо робив би поруч із ним усе, щоби наш спільний бізнес був успішним. Боу мене була би мотивація: бути поруч із ним... Але оскільки у мене такої мотивації поруч не було, то не було і інтересу вникати у ці всі бізнесові наворочки... Нічого мене не цікавило, якщо строго узяти. Я жив пустим життям заради виживання з дня на день, але не заради успіху...

   А він - молодець, знайшов у собі сили. Втім, маючи такі можливості,коли народився у місті, маєш можливість отримати вищу освіту, потім - вдало одружений на єдиній дочці заможних батьків... Втім, єдина дочка - то, мабуть, той іще хрест... Тим паче - в одній хаті з тестем та тещею... не знаю... Не знаю, Тату. Хоча мені здалося тоді, що вона мила, і батьки її милі... А він - гімно. А з іншого боку - я досі пам'ятаю, як мені наснилося перед його одруженням, що він одружився із відьмою... Неспівпадіння сновидіння і того, що я побачив своїми очима - мене трохи збентежило... Може, тому він став таким таємничим і покинув ходити у Церкву?... Я не знаю, Тату... Але в реальності вона мені здалася ледь не святою. Закохатися у таку як вона - легко...

   Але я добре пам'ятаю, що коли він одружився, то Ти мені сказав, що той шлюб не буде довгим, він скоро розпадеться.  І так воно і вийшло: у 2009-му я взнав, що він уже роки два, як розлучився із нею... А одружився коли? У 1999-му, здається... А у 2005-му він писав мені, що чекав на мій дзвінок... Три роки чекав... І написав, що був радий почути мій голос. Радий був нарешті його почути...

   Якісь крихти... З якихось крихт складається наша з ним історія кохання. Він був одружений, але три роки поспіль чекав на мій дзвінок...

   Але у 2009-му швидко мене просрав. І у 2005-му теж просрав, образивши мене невдалим жартом. А потім у 2009-му вже так просрав, так просрав, що просрав на довгих 10 років...

   І я би не писав зараз про нього. Не згадав би його. Якби він мені протягом цих років час від часу не снився, нагадуючи про себе... Дивовижно, але уві сні я завжди бачив його гарним... На відміну від його дружини, яка була гарною у житті, але уві сні мені наснилася відьмою... Дивно... Напевне, я колись отримаю відповіді на ці питання. Від нього самого. Після того, як він мене знайде, і випросить моє пробачення.

19:24, 24.02.2019
Кар'ялонні