23 05 - Kizatavat-2. Листування з Оннелi-3

    Я після того вранці послав Оннелі ще одного листа.

* * *

Від кого: Кар'ялонні
Кому: Оннелі
Дата: 23 тра, 11:00

Я у Фейсбуці написав Ользі слова підтримки, і написав їм, щоби вони не спішили піддаватися емоціям та вірити тим доказам, які нібито говорять про Вашу вину у їхніх боргах, - бо це може виявитися підстава, тому хай аналізують усе добре, і шукають справжнього винуватця.

Написав Ользі, що я так само лишаюся їхнім другом, і що Ви так само любите їх, і що переживаєте з приводу того що сталося.

Я обіймаю Вас, моя кохана, обіймаю і цілую. Все буде добре, я на Вашому боці, я з Вами, і я Вам вірю, це найголовніше.

Тим паче, що і я у подібній ситуації був, я Вам розповідав, і не було жодної людини, яка би повірила у мою невиновність. Навіть моя рідна сестра Людмила, з якою у нас були прекрасні довірливі стосунки, і то повірила, що я міг вкрасти ті гроші. І мене то вбило. І вбило наші стосунки із нею. І я Вам скажу: ми навіть і досі не поновили ту якість стосунків, яка була До того випадку. А той випадок стався аж у далекому 2003-му році. Тобто, 16 років тому!... А наша з нею дружба була вбита одним махом, усе довір'я усього нашого попереднього життя було розтоптане в одну мить. І це рідна сестра, єдина людина у світі, з якою у нас однаковий склад крові. А що вже говорити про тих, які нам навіть не родичі?... Отож, я розумію Вас як ніхто на світі... Бо і сам у такій же ситуації був.

Тому обіймаю Вас, кохана, просто обіймаю... І плачу разом із Вами. Бо я і сам у такій самій ситуації був, і досі не виборсався, хоча мене давно оправдано: уже 14 років минуло, як Людмила зрозуміла, що була не права,коли повірила у ті докази проти мене. Але стосунки так і не поновилися, довір'я так і не було відновлене... Ми ніби і рідні, але вже як чужі. Не стало у мене сестри. Єдина людина, яка повинна була мене захищати з піною коло рота - отак просто узяла і відвернулася від мене, разом з усіма.

Тому я розумію Вас як ніхто... І плачу разом із Вами.

Все буде добре, моя кохана. Я поруч, і я на Вашому боці. І я постараюся зробити усе від мене залежне, аби ваша дружба з Ольгою та Євгеном поновилася. Бо це неправильно, коли усе довір'я розтоптується в одну мить за одним лише наклепом... Це неправильно.  Так не повинно бути. Усе, що будувалося так довго, з такою старанністю, і з такими силами, і щоби оце усе було знищене лише одним рухом руки, кількома словами наклепу - це неправильно...

Все буде добре, моя кохана. Я поруч, це найголовніше.

До речі, мені згадався текст однієї моєї пісні. було би добре, якби Ви поклали його на музику. Я думаю, це якраз дуже доречно.

"У БАБОЧКИ КРЫЛЬЯ ЛОМАЮТСЯ ТОЛЬКО РАЗ"
(текст песни)

1)
Ошибаемся часто, - но можно ещё исправить;
Нет такого, чего бы нельзя изменить сейчас...
Всё меняется, клеится, правится, если править.
Лишь у бабочки крылья ломаются только раз...

Всё меняется, клеится, правится, если править.
Лишь у бабочки крылья ломаются только раз...

2)
Так бывает, что ранятся крылья у птиц полётных;
Выздоравливают потихоньку, в полёт возвратясь.
И летают птицы опять, им летать охота.
Лишь у бабочки крылья ломаются только раз...

И летают птицы опять, им летать охота.
Лишь у бабочки крылья ломаются только раз...

3)
За дорогой - дорога, и у каждой - свои повороты.
И у каждой судьбы - свой неповторимый рассказ...
Часто кажутся неразрешимыми наши заботы.
Лишь у бабочки крылья ломаются только раз...

Часто кажутся неразрешимыми наши заботы.
Лишь у бабочки крылья ломаются только раз...

05.05.2014
Братислав Либертус-Кармина


Напишіть на неї музику, прошу Вас. Саме зараз, коли Вам дуже боляче, ця пісня прозвучить з усією душею, і пройме кожного, хто її почує. Напишіть.

11:00

Кар'ялонні / #Karjalonni_I


+

Від кого: Оннелі
Кому: Кар'ялонні
Дата: 23 тра, 12:25

Дякую з підтримку, Кар'ялонні.
Але прошу Вас не писати більше Ользі. Я знаю, що Ви хочете мені допомогти, але це лише нашкодить. Не можна поки триває слідство нічого писати і розголошувати. Тому прошу Вас, не треба більше нічого нікому писати. А то вони там подумають, що ми тут спеціально провокуємо їх на заборонені розмови.
Бог і час все і так розставить по місцях.

Текст пісні зберігла, як тільки буде можливість сісти за гітару, обов'язково щось придумаю.
Дякую ще раз Вам за розуміння та підтримку.
Бажаю Вам здоров'я та гарного настрою.



+


Від кого: Кар'ялонні
Кому: Оннелі
Дата: 23 тра, 13:02

"Але прошу Вас не писати більше Ользі. Я знаю, що Ви хочете мені допомогти, але це лише нашкодить. Не можна поки триває слідство нічого писати і розголошувати. Тому прошу Вас, не треба більше нічого нікому писати. А то вони там подумають, що ми тут спеціально провокуємо їх на заборонені розмови."

Та ні! Оннелі, я ж не дурний, і вмію не переходити дозволеної межі. Я їй нічого такого не написав, що могло би розгнівати слідчих: просто висловив слова співчуття, як звичайний користувач Фейсбуку. Адже самі подумайте: відео про борги виставлене публічно, і я теоретично міг його побачити нарівні з усіма. А отже, як звичайний користувач ФБ маю повне право написати їм слова співчуття та підтримки. Тим паче, що я-то узагалі збоку у цій всій справі, і ніяк не причетний: мою причетність довести неможливо. Хоча потайки і лишаюся Генералом Рапаною. Але така місія у Генерала Рапани: залишатися Сірим Кардиналом, і бути в тіні, не лізти на рожон. Ви думаєте, я не усвідомлюю, що за мною постійно слідкує СБУ і тільки й шукає приводу притягнути мене за вуха? Прекрасно розумію, я з цим усвідомленням живу усе життя: усе життя я знаю, що за мною слідкують, і шукають приводу щось на мене повішати. Отож, не переживайте, я чудово відчуваю межу, якої переступати не можна.

І щоби Ви були спокійною, то щойно спеціально зайшов у ФБ, щоби зробити скриншоти, і заодно упевнитися, що Ольга моє повідомлення прочитала (навмисне подивився час: вона його прочитала у 10:39). Там ніякого заклику до діалогу, можете бути абсолютно спокійною. Прикладаю до листа скриншот. Хай і слідчі СБУ почитають, що саме я написав Ользі, і будуть собі спокійними. Я ж не дурний. Вчіться мені довіряти більше, Оннелі. Пастор Кар'ялонні все робить правильно.

"Текст пісні зберігла, як тільки буде можливість сісти за гітару, обов'язково щось придумаю."

Розумничка. Оце діло.

До речі, мелодія до цієї пісні, яку я чую у голові, схожа на щось середнє між вальсом та романсом. Саме тому я її відніс до рубрики "вальси", бо мабуть на вальс вона за ритмікою більше схожа, хоча вона і призначена для гітари. Ну, якщо на гітарі можна зіграти вальс, звісно. Тобто, це щось мелодійне, під що можна було би кружляти у танці. Пам'ятаєте, як у "Вальсі квітів", з балету "Лускунчик"? Тільки "Вальс квітів" складний за усіма параметрами, а моя пісня проста як романс, бо її легко можна виконати на гітарі. Навіть рекомендовано.

І щоби Вам було легше налаштуватися на творчий настрій та потрібну ритміку мелодії для пісні - прикладаю Вам посилання на "Вальс квітів": http://www.youtube.com/watch?v=7vvnTcfy6yY - слухайте, насолоджуйтеся.

Кохаю. Цьомаю у розумного лобика.

Ваш.

Кар'ялонні / #Karjalonni_I


+


Від кого: Кар'ялонні
Кому: Оннелі
Дата: 23 тра, 13:29

Щойно знайшов іще одну відому Вам пісню, за ритмікою схожою на вальс: "Крылатые качели" https://youtu.be/y2tom9K0KOQ

Насолоджуйтеся, кохана. Тим паче, що саме зараз Вам дійсно треба відсторонитися від усього що приносить Вам біль. Тому усе покиньте, і просто слухайте музику.

Обіймаю, цьомаю.

Ваш.

13:29


+


Від кого: Оннелі
Кому: Кар'ялонні
Дата: 23 тра, 14:10

Дякую Вам. Але все одно не пишіть більше їм нічого. Не можна навіть щоб десь моє ім'я вспливало біля них. Та і мені не потрібно щоб мене хтось виправдовув перед ними. Вини немає, тож і вимолювати у них розуміння і прощення немає за що.

Вас теж читають, навіть не сумнівайтеся. Коли у Вас зламався модем, а я здогадувалася що він може зламатися, я все одно грішним ділом думала, що вже і до Вас добралися і відібрали ноутбук на слідчі дії. Коли у мене був обшук, то ці чорти привселюдно почали читати з моєї пошти особисті листи від Вас. При матері, при купі сторонніх людей, при якихось повіях-понятИх. Добре що все ж совісті вистачило не все читати уголос. І листи до Надії також читали, і просили від запис камери пояснювати мало не кожний рядок.
Наші з Вами листи вони переглянули нашвидкоруч і сказали "какая-то странная переписка". "Кто этот человек? Почему Вы переводили ему деньги на счёт?" (побачили лист, де Ви просили поповнити Вам інтернет. Коротше абсурд і сюрреалізм. Навіть із Вас могли зробити руку кремля при всій Вашій ненависті до росії.

Такі справи. Не пишіть їм більше нічого, ще раз Вас дуже прошу. Їх це зараз тільки дратує і компрометує. Не треба, будь-ласка.


+


Від кого: Кар'ялонні
Кому: Оннелі
Дата: 23 тра, 14:28

Усміхаюся.

Та писати їм не буду вже, і не тому, що Ви попросили, а тому що я і у перший раз сказав їм достатньо.

А що мене читають - то я і так знав. Я давно це знаю. Але пам'ятаєте? Я Вам писав: це ніяк не заборонить мені бути самим собою. Хай читають, я люблю увагу.

"Коли у мене був обшук, то ці чорти привселюдно почали читати з моєї пошти особисті листи від Вас. При матері, при купі сторонніх людей, при якихось повіях-понятИх. Добре що все ж совісті вистачило не все читати уголос. І листи до Надії також читали, і просили під запис камери пояснювати мало не кожний рядок. Наші з Вами листи вони переглянули нашвидкоруч і сказали "какая-то странная переписка"."

Сміюся! Мене усе життя називали "странным", отож, хіба дивно, що і листування зі мною також дивне?...

Ви мені підняли настрій. Цьомаю у щічку!

Сміюся! Потішили Ви мене.

Я ж Вам казав, що пастор Кар'ялонні вміє не переступати дозволеної межі, і при цьому говорити усе що хоче і що думає. Так що усе нормально, все як і повинно бути: що б я не сказав уголос чи привселюдно, чи у особистому листуванні - мене усе одно назвуть "диваком", і мені нічого інкримінувати не зможуть.

Так що усе добре! Розслабтеся і видихніть повітря. Зі мною Ви у безпеці.

Мимоволі зітхнув... Якби і Євген мені більше довіряв, то можна було би багато неприємностей уникнути. І оцього балагану би не було.

Але знову всміхаюся. Ви мене потішили своєю розповіддю. Пам'ятаєте, я Вам писав ще у перших же листах, коли ми тільки познайомилися? Що усе, що я пишу, я пишу з усвідомленням публічності своєї особистості. Нічого з того, що я пишу у особистих листах, я не вважаю своїм особистим, і готовий до того, що воно стане публічним. Тому і публічно і у особистих листах я однаковий, і однаково розкутий. Просто у особистому листуванні зручніше переписуватися з технічної точки зору, і зручніше слідкувати за хронологією листів. Але я готовий (і навіть сподіваюся) що наше з Вами листування не залишиться таємницею. Навпаки: я хочу, щоби воно стало колись публічним, і увійшло у наш майбутній фільм про мене. Я до цього давно готовий і давно чекаю на це. Отож, говорити, що мене хтось іще читав публічно, і навіть на камеру - це лише викликати у мене радість: "Йєс! Ура! Це сталося! нарешті." Хух.

Тому я і тішуся.

Обіймаю і цьомаю.

14:28

Кар'ялонні / #Karjalonni_I


+


Від кого: Оннелі
Кому: Кар'ялонні
Дата: 23 тра, 14:37

"майбутній фільм".... Всі мої майбутні фільми пішли прахом в той самий день, коли вони наклали арешт на моє майно, серед якого був і ноутбук з усіма матеріалами для майбутніх фільмів. Так що закрили вони мені рота надійно та надовго. 20 тисяч на новий ноутбук на дорозі не валяються. Я вже не кажу про безцінність всієї інтелектіульної власності (моїх відео, музики, книг), які вони в мене вкрали. Ну значить на те була Божа воля. Значить ще не час.


+


Від кого: Кар'ялонні
Кому: Оннелі
Дата: 23 тра, 14:58

Не переживайте: наклали арешт - ще не означає відібрали зовсім. Кожен арешт рано чи пізно закінчується, так що ноутбук і усе інше повернуть.

Хоча і цей інцидент також є підставою для зустрічного позову, оскільки ноутбук є приватною власністю, яка ніяким чином не може бути прирахована до небезпечних людству речей, бо це не бактеріологічна бомба, і навіть не револьвер. А отже, підстав заарештовувати його у них не було.

Так що готуйтеся до зустрічного позову. Ми ще повоюємо за наші громадянські права.

І до речі, саме тому я і намагаюся якомога більше інформації зберігати у інтернеті, у всіх на очах. На диск також стараюся скидувати, але все ж давно завів собі звичку усе зберігати у інтернеті, у всіх на очах. Бо то найнадійніша хованка для усього, що має цінність. Тому раджу і Вам перестати грати у хованки. Пам'ятаєте? Я вам писав: я люблю грати з відкритим забралом. Беріть приклад із мене.

До речі, на днях я написав слова пісні, якраз у тему (і опублікував їх на Новинках):

"ГОВОРИШЬ, О ЛЮБВИ НЕ КРИЧАТ"
(текст песни)

1
Говоришь, о любви не кричат.
Говоришь, что любовь это тайна,
Значит, я - твой секрет без ключа,
Под замком, и на крышке печать.

Утверждаешь, что надо молчать.
Это значит, под грифом "секретно"
Быть влюблённым могу в сто девчат,
О любви лишь на ушко шептать...

2
Быть секретом твоим не хочу.
Я хочу, чтобы все люди знали:
Ни тебя, ни любви не стыжусь,
Если хочешь, любовью горжусь.

Есть три вещи, которых не скрыть:
Прежде всех это кашель, конечно.
Не запрятать горящей свечи.
Ну, а в третьих, не спрятать любви...

3
Там, где тайны - там нету огня.
Там, где тьма - нету лучика света.
Если чей-то секрет это я -
Значит, что-то здесь явно не так.

Под подолом не прячут фонарь,
Я твоим не хочу быть секретом.
Я хочу, чтобы ты никогда
Ни за что не стыдилась меня...

Я хочу, чтобы ты никогда
Ни за что не стыдилась меня...

Я хочу,
чтобы ты
никогда
Ни за что
не стыдилась
меня...

15:27, 21.05.2019
Братислав Либертус-Кармина

І іще одну пісню написав, точніше переклав на українську мову відомий романс, і хотів би, аби Ви його теж заспівали:

"ЧИ МЕНЕ ЗАХИСТИШ"
або
"ЩИРИЙ РОМАНС"
(слова пісні)

Чи мене захистиш?
Інших захисту не потребую.
За помилки мої,
І за пошуки втілення мрій...
У солодкому сні,
Мов садку, що трояндами п'янить,
Нахилившись до мене вночі,
Чи мене захистиш?...

Чи мене захистиш
За слова, что колись шепотілись,
Оживляючи мрію
Під затишним покровом вночі?...
Сон мов мить в світі марень,
І надїї пішли без вертання.
Їх тепер залишили без сліз, -
Чи мене захистиш?

Чи мене захистиш,
коли я, вкотре втративши віру,
Все поверну тобі,
подарунки та квіти твої?...
Бо і ти через рік,
На будь-що також втратиш надію,
І можливо, захочеш піти...
Чи мене захистиш?

Бо і ти через рік,
На будь-що також втратиш надію,
І можливо, захочеш піти...
Чи мене захистиш?

11:20, 19.05.2019
Братіслав Лібертус-Карміна
(переклад з російської)


Оригінальна назва: "Оправдаешь ли ты"/"Искренний романс"
Музика: Сергій Бондаренко / Сергей Бондаренко;
слова: Ігор Северянин / Игорь Северянин (1933)
переклад на українську: Б.К.Лібертус-Карміна (2019)

Мовою оригіналу виконує Валерия: http://youtu.be/VEGyPPQEsw0
(Опубліковано 18 трав. 2007 р.)
+
Мовою оригіналу виконує Таїсія Повалій: http://youtu.be/K1RcgrCXY_s
Таисия Повалий - Искренний романс / Оправдаешь ли ты (1994)
(Вперше виконано для фільму "Аляска, сэр!", 1992 рік).


Послухайте цей романс. Його оригінальна назва "Искренний романс", хоча він значно більше відомий під назвою "Оправдаешь ли ты". І якщо подумаєте глибоко, то зрозумієте, що і вона так само розвінчує міф про те, що нібито у нас може бути щось особисте, що не може бути піддане розголосу. Ні. Насправді нам нічого не належить. Нічого інтимного насправді не існує. Тому я й не переживаю, що хтось може прочитати те, що Ви називаєте "нашим особистим". Навпаки, я хочу, аби це все так зване особисте стало публічним. Бо таємними можуть бути тільки злочини, а наші почуття і наші стосунки апріорі бути злочином не можуть. Пора усвідомити, що таємничість тільки шкодить стосункам, бо там де є таємниці, там купа місця для обману. Ось тому я і граю тільки з відкритим забралом. І раджу брати приклад.

Ваш.

14:58
Кар'ялонні / #Karjalonni_I