25 05 - Kizatavat-3. Початок третього циклу

   Привіт, Татусю.

   Сьогодні я зрозумів, що у посту "Кіжатават" сьогодні почався третій цикл моїх записок до Тебе.

   У цьому циклі не буде місця думкам про Славіка. Бо усе, що я хотів сказати, я сказав ще у двох попередніх циклах цього посту. У першому циклі усе що я говорив, говорилося під впливом гніву та агресії до нього. У другому циклі - вже спокійно, без емоції гніву, і без агресії. Хоча гнів, як усвідомлення, продовжуєу мені жити: точно так само, як і попередні 10 років. А тепер я відчуваю, що говорити про нього мені немає що. Я взагалі про нього говорити не хочу. З Кошкіною я про нього поговорив - вона мене засудила. З Оннелі поговорив - вона мене пробачила. А більше ні з ким би я про нього говорити і не став. Чому?... Мабуть тому, що більше ні з ким я і не можу дозволити собі рошкоші бути відвертим до кінця. Бо всі інші попросту не стануть зі мною і розмовляти. Бо всі інші хочуть приємних розмов. А не копирсатися у темних закуточках моєї душі. Ні, Ельві я не прирахую ні до тих ні до інших. Вона як щось посередині: ні те, ні се. Ні риба, ні м'ясо. А отже, їїможна викреслити. Хоча в цілому, я знаю, якби я став із нею говорити про Славіка - то вона би прийняла точно таку позицію, як і Оннелі.

   Але я хіба із ними говорив про нього для того, щоби взнати їхню думку про те? Ні. Суть та мета моїх відвертих розмов була не у цьому. А у самому факті відвертої розмови. Бо тільки у відвертих розмовах і будується стравжня дружба. Так, дружба починається з говорильні найчастіше, і рідко з виручки. І найчастіше говорильнею і обмежується, і уся говорильня припиняється, щойно сталася біда. Хоча і якість говорильні теж буває різною. З більшістю говориш про що завгодно, окрім особистого.

   Я не знаю, чому саме буде присвячений цей цикл цього посту. Але одне знаю точно: не Славіку. Все, що я хотів сказати про нього, я сказав у попередніх двох.   А отже, цей цикл знов починається з чистого аркуша. Як ніби зовсім інший пост. Хоча я і знаю, що це насправді лише третій цикл одного і того ж посту.

   Бо цей піст називається "Кіжатават": "Правила гри". А правила гри ми з Тобою обидва знаємо...

   О! Щойно у мене за вікном дощик почався. Чую, що добряче ллє.На годиннику у мене зараз 13:08. Погляну у вікно, хочу помилуватися і подихати дощовим повітрям.

   До наступного запису, Татусю! Наступним листом допишу те, що хотів.

25.05.2019
Кар'ялонні