Попередня частина: http://proza.ru/2021/05/09/1047
Весняна ранняя блакить
вже ніжним гомоном бринить
і сяють лазурові небеса,
темніє синіх вод краса.
Виднілись дальні береги,
будинки там високі й широкі,
кудлатять ближні береги
сумні сухі очерети.
Хилились верби до води,
щоби напитися озерної води,
вміст бруньок вигляне у світ,
зелене листя шле привіт.
Привіт весні передають
і тепер сонце ждуть,
чи хмари з повітрулями пливуть?
Тільки серпанки їм несуть.
Продовження: http://proza.ru/2021/06/19/1366
26.03.2021-2.06.2021
Світлина Ігоря Винниченка:
“Березнева блакить…”
Весенняя утренняя
© Copyright: Светлана Борщ, 2021
Свидетельство о публикации №221060201739
Свидетельство о публикации №221060201739
Рецензии