Минає час, минають роки,
Нестримно рвуся до мети,
Та мовби випив хтось всі соки,
Не видно світла в цій пітьмі.
Ідуть, не стишуючи кроки,
Години, дні і місяці,
Беруть своє безжальні роки,
Бракує спокою в душі.
Минають радощі й турботи,
Минає сміх і суєта,
Минають біди і скорботи,
І попелом стає краса.
Життя пройде, немов у казці,
Що й навіть оком не змигнеш,
І серце ти наповниш щастям,
Коли у ньому Бога слід знайдеш.
Мина час, минають роки
© Copyright: Андрей Март, 2021
Свидетельство о публикации №221080601241
Свидетельство о публикации №221080601241
Рецензии