Попередня частина: http://proza.ru/2021/05/16/1264
Минає літо в розсипах багряних,
не повернеться по свою красу,
в холодний вечір і у ранній ранок
вже осені відчуєш самоту.
Оце вона торкається поривом вітру,
шумить в пишноті верховіть,
але вже губить жовте листя,
злітає з шурхотом в останню мить.
Про що цей шурхіт нам розкаже,
які думки озвучить-шелестить,
а може просто сумно мить зів’яне,
наче за вітром полетить?
З собою її осінь забирає,
вбере у пишні шати верховіть,
нехай летять, так осінь прикрашає,
щоб нове навесні творить.
Продовження: http://proza.ru/2021/12/25/1393
22.09.2021-11.12.2021
Картина Ігоря Роп'яника.
Проходит лето в розсыпях багряных
© Copyright: Светлана Борщ, 2021
Свидетельство о публикации №221121200049
Свидетельство о публикации №221121200049
Рецензии
