Предназначенье Кисс. Попытка перевода

   Визначення киці. /Віктор Неборак/.

   

    Киця — це пухнаста система, самодостатня і незалежна,
як імператриця
    Киця — це погляд з глибин галактичних, це вхід в паралельні
світи,
це така таємниця,
вбрана у грацію, у лизанину і в муркотіння.
    Коли вона робить прохід, антена хвоста поглинає пульсуючі
сновидіння.

              Предназначение Кошки.

     Кошка – система пушистая, самодостаточная и независимая, как императрица.
     Кошка – это взгляд из глубин межгалактичных, это вход в параллельность миров, это тайна такая, украшенная грацией, облизыванием, воркотнёй.
   Когда она происходит, променад совершая, антенна хвоста поглощает пульсации сновидений.

    Киця — це дослідний центр, і для неї довколишнє —
невичерпне.
   Носик її, наїжачений вусами, дбає де біле, де чорне.
   Варта вух перевіряє шумам, звукам і шелестам візу в
пашпортах.
    Ротик її на замку, та до часу, і в ньому ув'язнено ніжного
чорта.

    Кошка – центр исследовательский и для неё окружающее неисчерпаемо. Носик её, взъерошенный, радеет о белом и чёрном.
  Страж ушей  визирует паспорта шумов, звуки и шорохи.
   Ротик её на замке -- до срока -- в нем заточён чертёнок нежный.

— Риби, мишва і птахове! Мешканці трьох стихій!
Полум'я пізнання кличе вас на конґрес!
   Киця — уважний слухач, ви сповідайтеся її —
самі собою вирішуються проблеми ніг, і плес, і небес…

— Рыбы, мышата и пташки, обитатели трёх стихий!
Познания пламя скликает вас на конгресс!
   Слушатель важный, Кисс, вы исповедуйтеся ей – сами собой разрешатся ног, плавников и небес проблемы . . .

    Шахівниця ґравітаційна, заокруглення простору, стеження
за петлянням мушви, медитація, позіхання і ніження
   розглядання з вікна колообігу часу чи звістка,
що нарешті потрапили всі ми у тотальне теперішнє.
       Киця — постмодерністка.

    Шахматистка гравитации, простора  округлость, отслеживанье стежков мошкары, медитация
   позёвыванья
       и нега прищуренная из окошка -- на времени круговорот,
повестка нам о попаданьи всех, наконец, в Настоящее.

   Киска–постмодернистка,

    Пощо її нагромадження глупств, і томиська нявчань, і
манірний заброда
з-за морів, що вивчав сто наук і мистецтв — нашу кицю
розмалювала Природа
  чи Господь.
  Вона — зрима краса. І здобута вона мета.
Та бодай раз на рік потребує, дурепа, кота!

Ей нипочём торосы несуразиц , мяу-истома
    И вычурный бродяга из–за моря ей ни к чему,  искусств, учёности искатель
 –  Кошурку нашу Природа ль изукрасила
    Иль сам Господь.

   Достигнутая цель она. И явленная  красота.

И что ж?! -- не обойтись дурёхе без кота
  Раз в год!