Что будет после нас?..

Не знаю я, что будет после нас,
в какой наряд оденется природа.
Не устает лишь время – жизни час,
а  мы спешим куда-то год от года

Свой след оставить,  жить не напоказ.
А мы ведь что - исчезнем,  словно тени.
Лишь только б синева небесных глаз
земли касалась в солнечном цветенье

Чтобы леса не вымерли, как тур*,
и сила слов пускай в руде пребудет.
А жизнь идет, и вся без корректур,
и как напишешь, так оно и будет

Не бойся, что корявая строка.
Прозрение от шор излечит веки.
Не бойся правды, пусть она горька,
да и печалей,  пусть они как реки

Свой след оставить,  жить не напоказ.
А мы ведь что - исчезнем,  словно тени.
Лишь только б синева небесных глаз
земли касалась в солнечном цветенье

* тур    - вымершее животное

Вольный перевод с украинского языка
___________________________________________


Лiна Костенко. На украiнськiй мовi (уривок)
Життя iде, i все без коректур


Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.