Постаріли вже мої батьки,
Сивина давно не тільки скроні вкрила,
Клином журавлиним вдалечінь летять роки,
Молодість білет в один кінець купила.
Спогади зібрали зморшки на чолі,
В лабіринтах пам’яті прожите все блукає,
Щастя і добро у них завжди триває,
Не проходить, не спішить і не минає.
Вже не стільки сили і бадьорості в руках,
Втома все нагадує про себе,
І одне лише питання у думках:
Скільки ще є милості у Неба?
Постарiли вже мо батьки
© Copyright: Андрей Март, 2022
Свидетельство о публикации №222052500950
Свидетельство о публикации №222052500950
Рецензии
