Сонце вже сховалося за гори,
Ледь затрималось його проміння золоте,
А в долині, мовби неспокійне море,
Хвилі хлюпали бурхливої ріки.
Свої чисті і прозорі води
Вона несла між камінням мовчазним,
Подув вітру був неспішним і легким,
Затихало все посеред весняної вроди.
Дивовижним спокоєм природу облягло,
Листя на деревах ледве шелестіло.
Світло сонця згасло, оджевріло,
З неба враз спустилось ночі полотно.
Сонце вже сховалося за гори
© Copyright: Андрей Март, 2022
Свидетельство о публикации №222110401405
Свидетельство о публикации №222110401405
Рецензии