Fire on the enemies of the people!!!

Русскоязычная версия http://proza.ru/2016/01/20/2288
 The case was in the seventies of the last century in the Smolensk region.
  A peasant's house in the village has a lopsided log house, which looks like it will collapse ...
The man is a lonely pensioner, for a long time he asked the chairman for a horse, to go to the forest, to bring already sawn and processed logs.
Chairman to him: either tomorrow, or not ...
And that man was an artilleryman back in the First World War ...
And when our troops retreated in the forty-first year, he rolled an abandoned, ownerless 45-caliber cannon into a barn, covered it with hay, until better (worst) times.
After that it's simple...
Once again, having received a refusal, he loaded the  cannon, rolled out and carefully (fortunately it was a day off and there was no one in the building of the collective farm administration)fired on the corner of the building.
The police arrived. They took the grandfather and the gun.
The matter is not easy.
Тhe old man is a veteran, a lot of awards.
We figured it out: old man has a new house, the chairman was punished .. ...
Correspondents later came to describe the incident.
They asked everything, wrote it down and ask:
-Grandfather, what do you regret in life and in general?
Тhe old man replied:
- When our soldiers retreated, they left a lot of weapons,аnd I dullard only took ОNE cannon!
*****************************************************

Випадок був у сімдесятих роках минулого століття на Смоленщині.
  У чоловіка в селі будинок дерев'яний покосився, того дивися впаде.
Чоловік самотній пенсіонер, довго просив коня у голови, з'їздити в ліс, привезти вже спиляних і оброблених колод.
Голова йому: то завтра, то ні.
А чоловік той був артилеристом ще в громадянську війну...
І коли наші відступали в сорок першому, закотив покинуту, безхазяйну гармату-сорокоп'ятку в сарай, прикрив сіном, до найкращих (найгірших) часів.
Далі все просто...
В черговий раз отримавши відмову, зарядив, викотив і акуратно (благо був вихідний і в будівлі нікого не було) бахнув по кутку правління.
Приїхала долб.. блискуча міліція. Забрали діда та гармату.
Справа непроста.
Дід ветеран купа нагороди.
Розібралися: дідові новий будинок, голові по шапці дали...
Згодом приїхали кореспонденти описувати випадок.
Всі випитали, записали і запитують:
-Дідусю, про що шкодуєте в житті і взагалі?
Дід відповів:
- Коли наші відступали, багато чого залишили, а я бовдур тільки одну гармату взяв!