Погасне скоро степ, прив’яне, побуріє,
Нестримна осінь всі посадки роздягне,
Сухою каламуттю й бурями завіє,
Полями вогку мряку протягне.
Свистітиме поземкою хурделиця кудлата
По океану степовому навсібіч,
Надовго у міцні і неподатливі лещата
Візьмуть тумани день короткий й ніч.
А нині небосхили іще ясні,
Уранці – все яскраві та рум’яні,
При заході – оранжеві й багряні,
Усі тривоги і турботи геть невчасні.
Погасне скоро степ
© Copyright: Андрей Март, 2023
Свидетельство о публикации №223042300729
Свидетельство о публикации №223042300729
Рецензии
