Ось і стало на сході сіріти,
Далеко за степом сонце зійшло,
А ніч починала синіти і тліти,
Блаженної тиші не торкалось ніщо.
Здавалося, навіть, у річці неспішній
Заснула вода, мов спочити захтіла,
Допоки грайливою хвилькою сміло
Бадьорий вітрець не розбудить ранішній.
Розвиднився простір туманного лугу,
Безлюдно та тихо на ньому було,
На всю нескінченну густу лісосмугу
Яскраве проміння нечутно лягло.
Ось i стало на сходi сiрiти
© Copyright: Андрей Март, 2023
Свидетельство о публикации №223070400397
Свидетельство о публикации №223070400397
Рецензии
