Врочиста тиша над деревами повисла,
Над полем, що виднілось крізь гілки,
І тільки бджоли в вуликах гули,
А зовсім поруч гречка зацвіла розкішна.
Їх сотні й тисячі летіли нектар збирати,
А тоді додому зразу повертались,
І вже за мить назад злітались,
Щоб згодом міг господар мед качати.
Він все ходив вздовж вуличних рядів,
Спинявся інколи, всміхався, прислухався,
Гудіння рівне линуло, і дід втішався,
Над пасікою ледве-ледве вітер шепотів.
Він навівав цілющий, мирний супокій,
І дід задумливо сидів біля хатини,
Цієї вкрай спекотної, жаркої днини
Думки летіли в течії стрімкій.
Ніщо не хвилювало праці вікової,
Одноманітного старання бджілок-трудівниць,
Вони зібрали повно меду до своїх скарбниць,
А значить, жде робота діда тишею дзвінкою.
Врочиста тиша над деревами повисла
© Copyright: Андрей Март, 2023
Свидетельство о публикации №223071200917
Свидетельство о публикации №223071200917
Рецензии