Вечірня тиша всю долину огорнула,
На сході зайнялася вже зоря,
Росою пахла свіжою трава,
Самотня пташка до гнізда свого майнула.
На небосхилі темному з’явилися сузір’я,
Туман спустився із навколишніх горбів,
Далекий ліс густий уже і не виднів,
Запанувало повне, непорушне безгоміння.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.