Стояла тиша передсвітанкова,
Садів верхівки ледь торкали небосхил,
Осів за ніч на всіх дорогах пил,
Зоря яскрава ще іскрилась волошкова.
Займався вже світанок, і птахи
Із сірої півтемряви злітались,
До сонячного світла поривались
На всі свої крикливі голоси.
А смуга світанкова розгоралась,
Край неба вже позначився вогненним сяйвом,
Водночас морок став далеким й зайвим,
Коротка ніч, пручаючись, кінчалась.
Стояла тиша передсвiтанкова
© Copyright: Андрей Март, 2023
Свидетельство о публикации №223071800443
Свидетельство о публикации №223071800443
Рецензии
