НайстарIший Ангел

О так, людей я бачив - море,
їхнє тіло - світло, а розум - горе,
хто не такий, як народ земний,
крилатий, та ще сивий, бідний і босий,
без гроша, той їм – не Ангел...
З гаряча, побачивши самотній образ,
повстав народ проти мене,
мовляв, я без хреста Христа...
Втік я, Бог, від катування,
з останніх сил злетів із хреста.
Крилатих там не розуміють,
ламають крила, відрізають,
і слова не дадуть сказати,
немов їх гріх  моя вина.

Господь, змахнув сльозу з лиця,
і миттю думки все поправив –
ні краплі крові, де рана була
у найстарішого Ангела у світі зла...
а біль, що біль дає, відвів,
до цього, старця-Ангела, наказом –
Ти їх не виправив, почни урок з нуля.
Не можуть діти знати, хто я,
хто Ангел є на цьому світі,
жодного разу не пізнавши
себе через Воскреслого навіки».


Сія Тата. Переклад з російської мови: “Старейший Ангел“
© Copyright: Сиия Тата, 2021
Свидетельство о публикации №221042701948
http://proza.ru/2021/04/27/1948

Переклад на німецьку мову: "Alteste Engel"
http://proza.ru/2021/11/24/93
•  Alteste Engel - литературные переводы, 24.11.2021 01:19

---
У відповідь, після прочитання вірша: 
(Переклад з російської мови)

Ангел

Спустився до людей ангел у гості:
Худий, кульгавий і малий на зріст.
В обдертому одязі, сід...
На вигляд йому – сто з лишком років.
Народ почав сперечатися: хто, звідки?
Виродок він, ангел чи диво?
І непроста їхня ця суперечка
Священик вирішити прийшов.
"На ангела він не схожий,
Чужий йому закон Божий", -
Сказав роззявакам нарешті
Про дивака святий отець.
І раптом пішли в хід злі жарти:
Гасилися об крило недопалки.
Як град, посипалися плювки.
А від ударів – синці...
І тріски застрягли в тілі,
І каміння в груди йому летіло...
У крові весь, але ще живий,
Лежав він на землі сирїй.
В очах - неміряно смутку...
І біль – у погляді й мовчанні.
Здавалося, він ось-ось помре,
Але ні, ледь живий, підвівся...
І невпевнено злетів,
Він у небі із хмарою злився.
Залишив ангел світ земний,
Де для людей він був чужим.
Стояв він уже перед Богом...
Сказав Господь: Присядь з дороги.
І про Землю мені розкажи,
Як у людей у гостях пожив”.
І жахнувся: Що з тобою?
Адже сльози з очей річкою.
А кров звідки на крилі?
Невже люди на Землі?.."
.
Інна Тамара
(Инна Тамара)