Переводы

Міла Стеценко
            

Дід Яшка



                Паші Юрцабе присвячується...

    Жив-був на світі дід Яшка Бондар, знатний жартівник і віртуозний обманщик!
Бувало так збреше, що й оком не моргне! І що цікаво? У селі йому вірили.

    Був у нього дружбан, маленького зросту чоловічок, вчитель історії, Михайло
Федосович Болгаров, дачник. Кожні вихідні він приїжджав з міста на свою Фазенду, в будь-яку пору року! Тут і полювання, і риболовля, все як треба!

    Якось, під час чергового приїзду Михайла, дід Яшка вирішив пожартувати над приятелем і каже:

- Міша, там, на краю вулиці, у нашої тітки Фросі у дворі, стоїть
кабиця, по-народному пічка, а в ній, щоночі, ночує лисиця!

    Дідів приятель, пожвавився після чергової чарочки біленької, тут і азарт
з'явився...

- Вранці підемо,на світанку, а то вона в степ піде!

Рано-вранці зібралися два друга на полювання. Одягли білі маскувальні
костюми, взяли рушниці, патрони і почапали по коліно в снігу...

    Підходять тихенько до печі. Точно! Лисячий хвіст стирчить назовні!
Вчитель історії, як гахне з рушниці! Аж шерсть лисяча з дірки піднялася!

    Витягує тварину з кабиці, а лисиця вже облазить... Справа в тому, що дід Яшка заздалегідь підклав у піч мертву красуню.

    Довго ще ганялася бабуся Фрося за старими пустунами з кочергою.
    Адже піч вони їй... розвалили!!!