***

                Міла Стеценко

                Дзеркало

    Дзеркало у ванній, дзеркало у передпокої, дзеркало у дворі, біля раковини з вуличним краном, нарешті, дзеркальце у пудрениці. І жодне з них не обдуриш, не обведеш «навколо пальця». Як не намагайся припудрюватися, підфарбовуватися, причепурюватися, воно не обдурить, «скаже» правду.

    У яке дзеркало не поглянеш, побачиш втомлену, літню жінку, з осиротілою душею, яка поховала матір у молодому віці, улюбленого батька, рідного і єдиного брата, молодшого на цілих десять років. І нарешті, добру, порядну, найкращу людину на світі - коханого чоловіка.

    Як не крути, не верти, люба, тільки дзеркало допоможе тобі видалити зайві волосинки на бровах, в носі, помітити мішки під очима, сивину, що пробивається на скронях. Випадково мені подарували маленьке стоматологічне дзеркальце. Я подивилася зблизька на своє обличчя! Мамо дорога! На що людина перетворюється? Які жахливі зморшки! Напевно, всі біди і неприємності, що трапилися в моєму житті, відбилися на моєму обличчі, в моїх зморшках.

    Одного разу, я винесла у двір велике дзеркало з шафи і мій улюблений песик, Льолік, довго дивився в нього, повертаючи мордочку то вліво, то вправо. Потім почав нюхати своє відображення, гавкати, а в дзеркалі песик теж на нього гавкав.

    Потім, Льолік, почав бігати навколо дзеркала, в пошуках свого опонента, а коли зрозумів що нікого немає, сів перед дзеркалом і став сам собі давати лапу.
Так смішно було спостерігати за цією сценою!

    До чого я це все кажу, мої дорогі читачі? До того, що люблю світ, люблю тварин, люблю всіх людей! І добрих, і злих, люблю природу. І не важливо, яке моє відображення в дзеркалі, намагаюся завжди бути на позитиві, намагаюся жити зі світлими думками, почуттями, а найголовніше - душею!

    Кажуть, що очі - це дзеркало душі. Бажаю всім, мої улюблені душі, нехай ваші оченята світяться як дзеркала!