102. Василь Гадулька Имя твое - Мария Василь Гад
Перевод Марины Влада-Верасень.
В сны сбежала мои, но оставила имя своё,
Чтоб, отринутый, сердцем не угас без поры я.
Среди дивных мелодий иных нежных имён
Отзвук грёзы несбыточной в слове – Мария.
Да, от грёзы в нём что-то – объяснить как иначе
Драгоценное имя во власти инерций?
Грёза… Тщета… И, даже – обман!.. Это значит:
Мне грустить о тебе и любить только сердцем.
В сны сбежала мои… Но ни в мыслях, ни в речи
Не воскреснут обиды, ни взгляды косые,
Будто в сговоре с вечностью, юная вечно,
Как и имя твоё в тайне вечной – Мария.
Ты ўцякла ў мае сны
Васіль Гадулька
Ты ўцякла ў мае сны, а імя – засталося,
каб, адрынуты, сэрцам не згас без пары я.
Сярод іншых пяшчотных імён шматгалосся –
водгук мары нязбытнай у слове: Марыя.
Так, ад мары ў ім штось – як інакш растлумачыць
дарагое імя, з пэўным зместам і сэнсам?
Мара... марнасць... І нават – мана!.. Гэта значыць:
сумаваць па табе і кахаць – толькі сэрцам...
Ты ўцякла ў мае сны; ані ў думцы, ні ў слове
не ўваскрэснуць ні скаргі, ні крыўды старыя.
Вечна юная, быццам ты з вечнасцю ў змове,
як імя твае з вечнасцю ў змове – Марыя.
Свидетельство о публикации №226040700035