***

Думки притягують речі й події, але тільки тоді,коли приділяєш їм достатньо уваги, та все ж не забагато.Бо тоді потік свідомості руйнує силу їхнього тяжіння.Якось тепер стало впадати в очі, що почало змінюватися ставлення до літератури, знову з"явилася потреба в її духовній підтримці.Хоча сама література наразі не змінилась, та й не могла змінитись.Вона просто відходить.Література епатажу й самопіару втрачає своїх прихильників,усе якось для неї несподівано, зненацька,та й вона не вміє чинити спротиву,не підозрюючи про те, що завжди була на маргінесі.Читач - не бидло, яке все проковтне, яке легко надурити, і якщо хтось так вважає, то тут його й слабке місце.Плач, крики, обурення - нічого не здатні вдіяти проти цинізму, а лише підживлюють його.Натомість тихе бажання віднайти себе в книгах здатне змінити найганебніший стан речей.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.02.2010. ***
• 26.02.2010. ***
• 24.02.2010. ***
• 22.02.2010. ***
• 20.02.2010. ***
• 19.02.2010. ***
• 17.02.2010. ***
• 13.02.2010. ***
• 11.02.2010. ***
• 08.02.2010. ***
• 06.02.2010. ***
• 04.02.2010. ***
• 02.02.2010. ***