*** Переписала лише четверту частину роману.Доводиться не лише воювати з кожною фразою, яка дуже часто виявляється незакінченою думкою, а й скріплювати їх.Чому це трапилось саме з цією книгою, і чи не є це попередженням того, що Кенігсберг не можна відбудовувати? Як в отій легенді про Мерліна, коли не можна було побудувати замок.Містика Кенігсберга проникла не в мої думки, а мою мову.Хтось пише разом зі мною, хтось намагається пробитись крізь пласти ментальних нашарувань, і я постійно відчуваю поруч себе чиюсь руку.Часом вона просто відпихає мою, змушує вставати з-за письмового столу, а сьогодні зранку прокинулась з болем у голові, цілковито розбита .Чотири години я витратила вчора, щоб переписати три сторінки.Але то вже інша тема - самознищення. © Copyright: Галина Пагутяк, 2010.
Другие статьи в литературном дневнике: |
