Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина,–
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
***
Стоят дворы в плену осенних астр,
и кружит желто-красная метелица,
Но почему я думаю о вас?
А сердце вас забыть ещё надеется.
Всё так естественно – прощанья час,
Как будто все забыла, да не верится.
То эта музыка напомнила о вас,
То эта желто –красная метелица.
Всё так естественно – вечерний час,
Ваше присутствие везде – неуловимо,
Стоят дворы в плену осенних астр –
Метелица. Печаль. Непостижимо.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.