дощДощ. Весь день дощ. Вже хочу грибів. Переліскових печериць. Ніяких інших, тільки їх. Вони ростуть в моєму лісі. Порізати тоненько два – три гриба, і, трішечки підсмаживши на рафінованій олії, і тільки на рафінованій – у переліскових печериць тонкий аромат мигдалю і не слід його втратити, вбити в сковороду три яйця, щоб гриби весь час лишались знизу. Заварити чорний чай. Листовий з невеликою добавкою зеленого. Сидіти під горіхом, вслухатись в гул бджіл. Легенький вітерець ніжно торкатиметься мого лиця, десь відгукнеться потривожений сич, а я наллю гарячого чаю зовсім трішки на денце філіжанки і подумаю про зиму. Про неї завжди приємно думати, коли в тарілці яєчня з грибами, в чашці гарячий чай, а на душі осінь © Copyright: Эхинацея, 2021.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
