Рецензия на «Возвращение» (Ведослав Долгочуб)
Як додаток пропоную розмову, що пояснює деякі деталі твору... ...Причудливая... (22:56:12 25/10/2008) З художньої сторони, він [твір] не перевершений. З психологічної - настільни недопрацьований, що мене аж вивернуло. Думки, щодо всього цього зайняли 13 сторінок мого щоденника... чому?.. Характерник (22:56:46 25/10/2008) Ти знаєш, я його для себе робив, навіть не афішував багато)) ...Причудливая... (22:56:49 25/10/2008) Ти хоч сам розумієш з якої сторони ти представив "растворение в Свете-Самосияне"??? Характерник (22:56:55 25/10/2008) З якої Характерник (22:56:56 25/10/2008) ? Характерник (22:57:47 25/10/2008) Була ідея - я її аби як оформив. Я не письменник і навіть не екстрасенс. Так вже випало. Написав, що думав. ...Причудливая... (23:00:23 25/10/2008) Я знаю, що ти його не офішував. Але все ж таки виставив на публіку, тож слухай. Твій герой втратив все! Там так написано. Здобув знання, відділився від цивілізації і "расстворился". Перша асоціаціація - звичайна смерть для "Живого человека", як ти нас називаєшь. Навіщо він вибрав путь Смерті? Якщо він міг вибрати путь життя, та "просвящения" інших? Мені цікаво. Я б вибрала друге, і виберу. Чому ти вибрав перше? Характерник (23:04:48 25/10/2008) :-DЮлю...що я тобі можу сказати. Послухай Велеслава про сатанізм. Людині дійсно треба втратити ВСЕ, щоб поєднатися з Витоком. "просвящения"*ROFL* Не втримаюсь від цинізму: вдачі тобі))) Хочу подивитись на це... Ти знаєш, я такий егоїст, але мені якось вже наплювати - хто там що робить та як. У кожного свій Шлях. Іноді мій шлях тимчасово перехрещується з шляхами інших. Це корисно для мене, корисно для інших... Але і я, і інші йдуть далі кожний по своїх шляхах. І я свій хочу пройти самотужки - тому не хочу вступати до ніякої громади. Це поперше. Характерник (23:07:10 25/10/2008) По-друге. Шлях Смерті? Смерті нема. Ми всі вийшли з Витоку та всі повернемося. І ніщо у цьому світі неважливе. Принаймі для мене. Може, я взагалі неживий. У "Оргии Праведников" є чарівна пісенька - "Убить свою мать". Вона насправді геніальна. Як геніален був той філософ, хто сформулював це: Горный Китай, монастырь Чжоан Чжоу. Год от Рождества Христова 853-й. Некто спросил Линь Цзы: "Что такое мать?" "Алчность и страсть есть мать, - ответил мастер, - Когда сосредоточенным сознанием мы вступаем в чувственный мир, мир страстей и вожделений, и пытаемся найти все эти страсти, но видим лишь стоящую за ними пустоту, когда нигде нет привязанностей, это называется - убить свою мать!.." Характерник (23:09:31 25/10/2008) По-третє. "Просвещение". Я тобі вже це казав: "так ли ты хорошо знаешь, какой путь правильный, а какой - нет? Возможно, для себя и знаешь, но за других ты определять не вправе." Ти не пророк, ти лише людина, зі своїм шляхом. У тебе своя правда. Ти віриш в одне. А у мусульман правда інша. Вони після смерті отримають інше...може бути - це одна з версій. Характерник (23:12:49 25/10/2008) По-четверте. Знову Смерть. Ти знаєш, життя немає без смерті. Смерть за язичництвом є оновлення. Якщо ти не сприймаєш це - ти будь хто, але не язичник. А також є така мудрість на Шуйному Шляху: у смерті треба вчитися жити. Відпускати те, чому настав час щезнути з цього світу задля того, щоб могло з`явитися щось нове. У цьому сутність того оновлення, що я хочу провести з собою: позбутися сатанізму, щоб йти далі. Це та ж сама смерть для сатанізму, те ж саме нове народження для мене. Може, потім я не буду таким егоїстом))) Ведослав Долгочуб 26.10.2008 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |