Рецензия на «Легенды о Салине» (Галина Пагутяк)
Досить цікава тема. Сьогодні тільки лінива людина не проклінає ті Сталінські часи коли існувало НКВС, терор та інше... Спробуйте капнути глибще і ви побачите таке, що радикально зміне ваше відношення до того часу та тих клише, що були вироблені під час перебудови 80-х років, коли останній Генсек хоронячи нашу велику державу не гребував ніякою брехнею та фальсифікаціями, щоб зганьбити те, за що наши діди шли в бій супротив нацизму та ... Харитон Евсеев 19.11.2010 03:44 Заявить о нарушении
От я і пропоную спуститись на сто метрів в колодязь, де досі лежать останки дітей, жінок і старих.Зло не має історії й терміну давностієА істина не є ні чорною, ні білою.
Галина Пагутяк 19.11.2010 09:47 Заявить о нарушении
Цілком згоден! Зігибель кожної людини це велика трагедія. А скільки таких сто чи п'яти метрових колодязів з мільйонами по-звірячому змучених та загиблих від голоду людей по всій нашій минулій державі. Вічна память цим мільонам людей!
Та немає прощення їх катам! Але значна частина цих катів була покарана ще у Сталінські часи. Покарана нашим народом. А потім у 85 - значна частина катів разом з їх жертвами була реабілетована. Вот так взяли та реабілетували катів та їх жертв одночасно. Історія нічому не вчить! А земля прийняла іх тіла. От і лежать зараз у землі на різній глибині і жертви і їх кати. Харитон Евсеев 19.11.2010 15:18 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |