Рецензия на «Випадкова зустрiч» (Татьяна Столяренко-Малярчук)
Ой, так щемно-щемно! Аж сльози у серці моєму!) Невже є чоловіки, що з роками розуміють істину: не можна зраджувати своє кохання і коханню??? І просити ще й пробачення?! Цікаво було б прочитати віршовану відповідь ЛГ. Щиро, Маріанна! Марианна Марианна 02.08.2011 17:01 • Заявить о нарушении
У відповідь були лише сльози, адже так довго боліло серце ЛГ від маяття:
" Чому, навіщо і т.д." Я вже точно знаю, що і розуміють, і знаходять слова для каяття... Виправити не можна нічого, але світ повертає колір для обох... Дякую, мила Маріанночко! ☼ Татьяна Столяренко-Малярчук 02.08.2011 20:21 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
