Рецензия на «Конец прозы 4» (Геннадий Петров)
Спочатку здавалося, що це типу пародия на "Одиночество в сети" :) Потім - що це сублімація :)) врешті в голові почала вертітися фраза невідомого походження: свобода - это осознання необходимость, але до чого тут ця фраза??? Ні, мені це треба перечитати не за один раз. мабуть :)) Василина Иванина 13.11.2011 22:24 Заявить о нарушении
Надзвичайно радий бачити вас, шановна Василино!
Ви маєте рацію – тут багато є від традиційної пародії. Проте, хай навіть я так замислював, пародії не вийшло. Мій обрій похмурий, тривожний, гірко-полум’яний, туманний… Тому й радію, що бачу вас на ньому )) Отже: – планувалося щось веселе й «кавеенівське», на кшталт капусника в універі, де робляться такі веселі сатиричні замальовки, гротескно зображуються преподи та студентська спільнота. А тут – Проза, боронь Боже, Ру )))) Та я так захопився «мережевим» коханням мого героя Алекса, що вже не міг зупинитися. До того ж, мою уяву якось запалила героїня вставного роману – Саша. І той демон – Діоніс-Денисов. Я вже не дуже контролював первинний задум. Далі вже самий сюжет вів мене. Багато цікавий ідей мені підказали мережеві друзі з Прози. І от написаний чи то трагі-фарс, чи то така собі маленька сучасна драма з елементами комедії… Власне мені вона здається, попри ці зауваження, досить гармонійною. Але я готовий до дискусії, й буду вдячний вам за будь-які критичні коментарі, або поради щодо сюжету, стилю, і головне – жанру… Бо жанр, здається, ексклюзивний. Навіть у Павіча токого не зустрічав. Хіба що згадати «Шолом Жаху» Пєлєвіна. Та я його переплюнув )))) Ще раз дякую вам, шановна Василино! Ви мене втішили, бо мені цікаві всі думки й оцінки саме цього, суто «сєтєратурного» твору. З шаною, Геннадий Петров 14.11.2011 01:09 Заявить о нарушении
... отже, таки сублімація :)
тому треба перечитати :)) Василина Иванина 14.11.2011 22:23 Заявить о нарушении
Дякую, пані Василино!
Якщо читатимете ще раз, чи можна попросити вас спробувати з’ясувати: - мені цікаво якою мірою вдалося гармонійно поєднати три шари оповідання. А саме: 1. віртуальне життя сайта – теревені, обговорення, конфлікти, типажі, характерні для літ. форума; 2. фрагментарний варіант роману Єви, що подається частково безпосередніми цитатами, частково – в діалогах (опосередковане розкриття подій роману); 3. мережевий роман Олексія Філінчука та Єви Євстєн’євої. Ну, і, звісно, цікаво було б дізнатись, що ви думаєте про фінал, розв’язку. Вона у мене також виникла стихійно. З особливою шаною, Гена Геннадий Петров 15.11.2011 03:02 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |