Рецензия на «Пегас» (Валентина Комина)
То не птах білокрилий, а коник Прилітає по черзі до нас. Зараз в мене сидить на дивані Без узди, бубенців і прикрас. В очі дивиться й ніби питає: "Про що хочешь вірші написать, Про дітей, красоту із любовью Чи згадала ріднесеньку мать?" Я не знаю про що, я не знаю Тільки ВІзьму но в руки перо Вірші хутко в блокнотик стрибають, а Пегас улітає в вікно. Він до тебе летить, зустрічай но, Гляне скоса і в груди дихне. Ти сумлінно записуй ті вірші Лишь побачишь, як він промайне. З любовью ІраІнна. Инна Туманова 13.02.2012 20:44 • Заявить о нарушении
Знаеш, Ира, Я думаю, что у каждого из нас свой Пегас. Так что держи своего покрепче. У тебя здорово получается. С теплом
Валентина Комина 14.02.2012 11:10 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
