Рецензия на «Я живу... Я дихаю тобою...» (Твоя Синица)
жити – це прекрасно! І я живу… Живу і дихаю тобою… А Серце, мріючи, радіє і болить… Лише зараз я розумію, що у коханні правил не існує. Останнє слово завжди за Серцем… - гарно і наповнено негіркою печаллю. тремтливо і ніжно, як саме почуття.) сподобалось. Майя Ланопре 22.02.2014 23:45 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
