Рецензия на «Фрося» (Любовь Розенфельд)

Доброго дня, Люба! Мою маму також звали Любою. А стосовно Фросі, то я відразу згадала іншу жінку. На дачах в Кончі Озерні, де жив мій дядько, по-сусідству жив письменник Василь Швець. Так у них також жила жінка, вдома звали ії Буба, досі не знаю як насправді її ймення. Так жінка Швеця бабусі разповідала щось подібне про Бубу. Я була мала, подробиць не пригадаю. Так Буба і жила до останнього дня у Швеців. Жінка ця була дуже цікава особо. Дуже худенька, низенька, трохи згорблена, завжди в хустинці. Приходила побалакати з бабусею і завжди приносила гостинець для мене, котрий ховала на деревах чи кущах недалеко від ганку, заходила і казала: "Леся, шла я до вас, зустріла зайчика, він тобі гостинець передав, там, десь у дворі повісив, іди шукай". Я завжди здогадувалась, що то буба принесла гостинець, але підтримувала гру, шла шукати. Дідусь, бабуся и Буба виходили на ганок, хитро всміхались, підтримували мене вигуками та жартами. Досі згадую цю чудову жінку. Земля їм пухом, Вашій Фросі, бубі, і всім жінкам того покоління

Леся Полищук   26.10.2014 19:57     Заявить о нарушении
Подяка вам велика, Леся! У мене рівно рік тому, як померла близька подруга, теж бабуся звала її Лесею... Так, те покоління багато чого перетерпіло, але були добрими людьми...

Любовь Розенфельд   26.10.2014 20:30   Заявить о нарушении

Перейти на страницу произведения
Перейти к списку рецензий на это произведение
Перейти к списку рецензий, полученных автором Любовь Розенфельд
Перейти к списку рецензий, написанных автором Леся Полищук
Перейти к списку рецензий по разделу за 26.10.2014