Немного из Павла Глазового

Литература Павела Глазового - кладовая немеркнущего юмора на украинском языке.
Отдаю на суд читателю два маленьких перевода.

Ученье-свет

Изучает дед английский,
Деду лет уже под сто.
Он своими словарями
Завалил и шкаф и стол
- Плиз гет май шюз мендид, бабка!
Раз повел чуднУю речь, 
Бабка злится: - Что ты хочешь?
- Поставь валенки на печь.
Утром бабка деда будит: 
- Эй-о-кей! Шурлей-мурлел!
Дед спросонок – Что случилось?
 — Правый валенок сгорел...

Павло Глазовий
***
Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Помалесеньку чита.
— Пліз гет май шюз мендід, бабо! —
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: — Що це значить?
— Постав валянки у піч.—
Вранці баба діда будить:
— Гей-окей! Шурлей-мурлів! —
Дід питає: — Що це значить?
— Правий валянок згорів...


После аванса

Получил аванс мужчина, повстречал дружка - 
С ним неплохо причастился прямо у ларька. 
И, хмельной, как говорится, в стельку или в дым, 
В детский сад пошел, шатаясь, за сынком своим.
Ухватил его за руку и повел, как мог. 
Не успел и шага сделать на родной порог,
Как жена и в крик, и в слезы: Обормот, алкаш, 
Ты привел дитя чужое. Где ж ребенок наш?— 
От стены к стене качаясь, на пределе сил,
- Тебе разница какая? - он жену спросил. 
Прихватил ли я чужого или своего... 
Ты же завтра в садик снова отведешь его…

Павло Глазовий
***
Чоловік аванс одержав, здибався з дружком
Та добряче й причастився просто під ларком.
І, п'янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок за дитям малим.
Там схопив синка за руку і повів, як міг.
Не устиг він ще ступити дома й на поріг,
Як дружина в крик, у сльози: —В тебе сором є?
Ти привів чужу дитину. Де ж дитя моє?—
Чоловіка в різні боки буйний хміль хита.
— А яка тобі різниця?— жінку він пита.—
Чи чужого прихопив я, чи привів свого...
Ти ж назад відтарабаниш завтра знов його.

Продолжение http://www.proza.ru/2010/01/22/631