Гірко ковтати розчарування,
Пережовувати приниженння.
Кажуть, що ти, Боже, завжди з нами,
Та чому так далеко, Всевишній?
Градом змерзлим розбризкую сльози,
Як каменюка, здавлюють серце.
Господи, завжди сяяла сонцем,
У вічне добро вірила вперто
То чому ж у польоті до неба,
На шляху до мудрості й істини
Різко обрізано крила, леле,
І так у душі напаскуджено?
Я кричу, роздираючи космос,
До тебе звертаюсь у відчаї,
Бо нема біля мене вже зовсім
Таких, що уникли би розпачу .
Ані я сама, ані інший хтось
Неспроможний це розтлумачити:
Як нетлінним, Великим розумом
Тут керує пітьма небачена?!
Шановна пані Ольга! Щиро дякую Вам за чудовий вірш. Вже майже втратив надію зустріти в океані "Проза ру" україномовних авторів, і ось нарешті натрапив. Ви мужня жинка. Коли я намагався писати українською мовою, то мені відразу надали рекомендацію відмовитися від цього. Пропоную Вам, надалі, додавати авторський переклад творів на російську мову (бажано, на тій же самій сторінці,де розміщено україномовний варіант). Так у вас побільшає шанувальників, а водночас Ви будете поширювати інтерес до української літератури на теренах Росії.Дуже гарно виглядаєте на фото. З повагою та побажанням нових творчіх успіхів
Щиро дякую, пане Віктор, за теплі й щирі слова. Щодо російськомовного перекладу, з радістю погодилася б розмістити такий, якщо в когось виникне бажання це зробити. Приємно, що Вас тішить україномовна поезія. Для мене це - велика радість. Сподіваюсь і на подальше спілкування.
З повагою,
Ольга
Шановна пані Ольга! Не треба чекати, коли у когось виникне бажання почитати російськомовний варіант вірша. Інша справа, що не завжді можна надати автентичний переклад з іншої мови. З повагою
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.