Як уві сні : синедріон
І суд Пилата,
В тумані ранішній Сіон,
Голгофа, страта.
Важкі ви, людськії гріхи!..
Кров стука в скроні,
Як молоток, що бив цвяхи
В Мої долоні.
Зір заливають кров і піт…
А спека ж з неба!..
За Мною плакати не слід:
Моліть за себе.
Зійти з хреста, якщо я Спас?
О бідні люди!
Я в світ прийшов спасати вас.
Себе - не буду.
Невже кінець… Останній сум
Туманить очі…
Я чую сміх. Я чую глум.
Прости їм, Отче!
Голгофа
© Copyright: Марина Беловол, 2014
Свидетельство о публикации №214060301666
Свидетельство о публикации №214060301666
Рецензии
Дорога Маринка. Прочитала ваш вірш, мороз по шкірі досі. І адже, нічого нового, все по священному писанню, але яка сила, міць. А як гарно звучить українська мова тут. Здається, що звучання це швидше пробивається в серце і душу. У вас справжній талант писати і бути почутою. Удачі вам творчої на всі часи. З любов'ю - Олена
Елена Мороз 4 02.08.2017 19:38 • Заявить о нарушении
Елена Мороз 4 02.08.2017 19:38 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.