Бажання маю

Кує зозуленька, літа минають,
Вже не лічу їх, а поминаю.

Ще не зібралася, на схрон не маю,
Та прописати тут все ж бажаю.

Я за життя занадто сплакала,
Життєвий шлях слізьми закрапала.
 
Та головне – літати вміла,
І про свій шлях не пожаліла.

Знайшла яскраві зорини долі
І завдяки своїй же волі.

Прекрасні миті ті, що втішають,
І от тому, бажання маю:

Не хочу суму у мить ховання,
Я б втішилась від посміхання.

Тож, посміхайтесь тоді, рідненькі,
За це клонюся тепер низенько.



Русский вариант:


Желание

Под кукование года сбегают,
Уж не считаю их, а поминаю.

Хоть погребальным я не болею,
Но завещание одно имею.

Я в жизни чаще, чем надо плакала.
Чаши судьбы неодинаковы.

Но главное, летать умела,
О выбранном не пожалела.

И зорьку яркую не раз встречала,
И что искала, то получала,

И есть, что вспомнить, и чем гордиться,
Еще одной мечте бы сбыться:

Когда придете со мной прощаться,
Прошу не плакать, а улыбаться.

Улыбок, памяти, не некрологи.
Сейчас я кланяюсь за это в ноги.