Рецензия на «Фолиант весом более килограмма. Реплика» (Анатолий Яни)
п. Анатолію Яні (він же – Андрій Лоркін) Я щиро вдячний за Вашу увагу до газети. Дуже вибачаюсь, що не зумів вчасно Вам відповісти. Повірте, причиною того є лише моя велика зайнятість, і нічого більше. Хоч за законом газети мають право не відповідати на листи і спілкуватися з читачами виключно на свої шпальтах, якщо вважатимуть це за потрібне. Та сьогодні не той випадок, ми з Вами давно знаємо один одного, тому й розмова наша має дути суто діловою. Ви відгукнулися на дві публікації у «Прес-кур’єрі». Перша з них – цитата листа одеситки Павлової (безініціальної, як Ви зауважили, бо я не зміг розібрати ініціали у листі). Так от, мені ця цитата теж не подобається. Але це написав наш читач, якого ми просили висловити свою думку відверто! Що тепер мені з цією думкою робити? Ігнорувати, переписувати, редагувати? Та ні, принцип нашої газети дозволяє публікувати і ті думки, які не поділяє ні редактор, ні редакція загалом. Ось і все, що сталося. І одеситка Павлова, на моє глибоке переконання, не заслуговує докорів. Тому Вашу оцінку думок одеситки Павлової ми оприлюднювати не станемо. У цьому ж, третьому номері, Ви звернули увагу на ще одну публікацію «Прес-кур’єра». Ми щиро Вам вдячні за це, та не готові з Вами погодитися. Особисто я, не претендуючи на істину в останній інстанції, не схильний вважати, що чудові слова прекрасного поета Гарсіа Лорки «В этой книге – вся моя душа» мають запатентоване авторство. Вони занадто загальні (хоч, безперечно, чудові!), щоб за за кожного випадку вживання була потреба посилатися на автора. А все інше у Вашому другому листі є Ваші погляди і оцінки, які ми дуже шануємо, але далеко не всі розділяємо. У зв’язку з цим Ваша репліка не буде надрукована у нашій газеті. Як автор Ви маєте право розпорядитися свої твором на власний розсуд. Я вдячний Вам за увагу до газети. Ще раз прошу вибачити за затримку з відповіддю. З повагою, 24 лютого 2013 р. Йосип Бурчо. Анатолий Яни 24.02.2013 23:49 • Заявить о нарушении
п. Йосипу Олександровичу Бурчо.
Шановний пане Йосипу! Дякую за в1дпов1дь укра1нською мовою, хоча газета Ваша "ПРЕС КУР ' ЕР" чомусь друкуеться мовою не нашо1 кра1ни 1 мовою не Вашого листа. Хот1лося б узнати, чому так сталося, що листи читачам пишете одн1ею мовою, а газету друкуете зовс1м 1ншою. Невже ж обов ' язково треба вживати в данному випадку р1зн1 мови? Чому ж в газет1 Ви пишете ус1 сво1 кореспнднц11 не укра1нською мовою? Що Вас спонукае в1дмовлятися 1 цуратися укра1нсько1 мови, коли друкуете 1 статт1, 1 нав1ть с1м стор1ок програми телебачення НЕ УКРА1НСЬКОЮ? Думаю, що це теж ц1кава тема для читач1в газети. Дал1. Якщо, як Ви пишете, "ПРИНЦИП (Який принцип? В ЧОМУ СУТЬ ЦЬОГО ПРИНЦИПУ?) ГАЗЕТИ ДОЗВОЛЯЕ ПУБЛ!КУВАТИ 1 Т1 ДУМКИ, ЯК! НАВ!ТЬ НЕ ПОД1ЛЯЕ Н1 РЕЛАКТОР, Н1 РЕДАКЦ1Я ЗАГАЛОМ", то чому ж Ви 1ГНОРУЕТЕ мо1 листи до редакц11? Прошу також в1дпов1сти, чому Ви вважаете, що слова Гарс1а Лорки начебто не запантован1? Навпаки! 1 якщо у Вас чи у когось 1з прац1вник1в редакц11 е особиста думка, хай 1 без будь-якого п1дтвердження, тод1 чому цитата подаеться у лапках? 1 якщо автором цитати е, на Ваш погляд, якийсь 1нший автор, чому Ви соромитесь його назвати? До реч1, чому у Вашому укра1номовному лист1 не подаеться цитата укра1нською мовою, якцо не можете процитувати 11 мовою Федер1ко: "Dejaria en este l1bro toda mi alma"? Я давно переклав ц1 слова. Вони надрукован1 у криз1 л1ричних в1рш1в Федер1ко Гарс1а Лорки 1 запатентован1. Ще раз спасиб1 за Вашу особисту думку про начебто незапантетован1сть сл1в, надрукованих у Ваш1й газет1 в лапках. Дуже спод1ваюсь, що Ви розум1ете, про що йде мова 1 надрукуете в1дгук на статтю Оксани Людвиг, можливо, 1з коментарями про незапатентован1сть поез11 великого поета. Це буде дуже ц1кавий 1 насправд1 ориг1нальний (не 1нтернет1вський) матери1ал. З повагою Анатол1й ЯН1. Воскресенье, 24 февраля 2013, 19:01 +04:00 от Иосиф Бурчо <gazeta.press@mail.ru>: Анатолий Яни 24.02.2013 23:52 Заявить о нарушении
Уважаемый Иосиф Александрович! В своём письме Вы написали:"Я не зміг розібрати ініціали у листі". Что это значит? А то, что инициалы "одесситки Павловой" всё-таки были, но Вы их не разобрали, не смогли прочесть, не поняли, не уразумели, не уяснили, не восприняли. Но если это была не выдумка или не анонимка, можно было прежде, чем печатать такой материал,уточнить и имя,и отчество корреспондентки-одесситки. И почему одесситка Павлова, как Вы утверждаете, "ИМЕЕТ ПРАВО ВЫСКАЗАТЬ СВОЮ ТОЧКУ ЗРЕНИЯ" (А по сути никакой точки зрения и нет: Павлова просто задаёт Вам вопрос о том, зачем Вы как редактор газеты, защищаете Юлию Тимошенко) в то время, как сделать это мне Вы почему-то запрещаете,хотя у меня тема вовсе не политическая, а сугубо литературная и касается поэтического творчества испанского поэта,
а не весьма сомнитетельного прошлого экс-премьера? Но дело даже не в этом. Вы почему-то (не знаю, нечаянно или же умышленно) искажаете факты. Из Вашего письма следует, что инициалы у какой-то неизвестной Павловой были, но Вы их просто не разобрали, а в Вашей газетной статье (в "Диалоге с читателями") "Спасибо за слова добрые..." Вы чётко и ясно указали, что "ИНИЦИАЛЫ ПАВЛОВОЙ, К СОЖАЛЕНИЮ, НЕ УКАЗАНЫ". Так что же на самом деле было? Павлова инициалов не указала или же указала, но Вы их не разобрали? Разве это одно и то же? Не думаете ли Вы, что журналистское слово должно быть более ясным и правдивым? Я - за чистоту журналистского слова. А Вы? С наилучшими пожеланиями Анатолий Яни. Анатолий Яни 25.02.2013 00:41 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
