Рецензия на «Останне кохання» (Светлана Мигур)
---Опiвночi айстри в саду розцвiли---Дякую, мiцне оповiдання! Справжня лiтература. А подивiться будьласка моi переклади Лесi, наприклад http://www.proza.ru/2009/04/01/865 З повагою Олександр, Москва. Александр Багмет 26.01.2015 06:52 • Заявить о нарушении
Спасибо Саша за поддержку. Своими переводами вы покорили моё сердце. Светлана, Днепропетровск.
Светлана Мигур 26.01.2015 10:26 Заявить о нарушении
Це я згадав О.Олеся, мого улюбленого поета. З повагою
Александр Багмет 26.01.2015 10:48 Заявить о нарушении
Мені Олесь тоже подобаеться. Але:І вгледіли айстри, що вколо - тюрма...
І вгледіли айстри, що жити дарма, - Схилились і вмерли... І тут, як на сміх, Засяяло сонце над трупами їх!.. Светлана Мигур 26.01.2015 11:56 Заявить о нарушении
Це мiй дядько Комп. Г.Л.Жуковський за моiм проханням написав романс на слова О.Олеся ...Смiються, плачуть соловii i бють пiснями в груди...З повагою
Александр Багмет 26.01.2015 12:09 Заявить о нарушении
Я завидую вам. Слушала эту песню в исполнении Н. Матвиенко. Просто супер!!!!
Светлана Мигур 27.01.2015 17:11 Заявить о нарушении
Менi дещо прикро, що цю пiсню тепер вважають народною, але ж вона народилась на моiх очах...Я був Перший, хто ii чув. Хоч врештi решт Нiч яка мiсячна...написав М.Глiнка...Так що - це найвище признання. З повагою
Александр Багмет 28.01.2015 14:51 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
