митцi розстрiляного вiдродження
МИСЛИВСЬКА ЛЕГЕНДА
Майк Йогансен
(27 жовтня 1937 року Йогансена розстріляно в тюрмі НКВС у Києві.)
Плесо спить. В очерет
Тікають перелякані брижі.
Келих, наповнений ніччю вщерть,
Келих ніччю по вінця - смерть, і от
Над щетиною бору
Появляється Мертвий Крижень.
Крила йому свистять залізні,
Оливом повні потужні жили,
Він летить, і пізні
Птахи ховають голову під крила.
Трава тремтить у чорній воді.
Поволі він облігає озеро,
Голову витяг вперед, вперед, вперед,
Залізні крила січуть очерет,
На коліна падають лози.
І от стрілець починає бить,
Божевільними пальцями шукає набоїв,
Б'є і б'є, а Мертвий Крижень свистить
Усе ближче, все нижче над головою.
І коли ранок встає, змучений в смерть
Борнею коло чорного бору,
Човен, води повний вщерть,
Качає тіло з пониклою головою,
Тіло стрільця, убитого вчора
З його останнього набою.
ЛІТЕРАТУРНИЙ ЯРМАРОК, жовтень 1929, книга одинадцята, с. 197.
Другие статьи в литературном дневнике: