Ганна Осадко - написанные рецензии

Рецензия на «Про100 весна» (Валентин Лученко)

весна - як багато в цьому слові!
чудовий текст!

Ганна Осадко   12.03.2014 21:03     Заявить о нарушении
Дякую, Аню!

Валентин Лученко   12.03.2014 21:13   Заявить о нарушении
Рецензия на «Титушки» (Любовь Павлова 3)

Дякую, дорога Любове!
Нехай буде весна і мир. Ми всі цього потребуємо.
З теплом,

Ганна Осадко   06.03.2014 18:56     Заявить о нарушении
Пусть в мире растут Ваши дети!
С сердцем

Любовь Павлова 3   06.03.2014 19:05   Заявить о нарушении
Рецензия на «Якби-я мiг бути вином-» (Валентин Лученко)

... і став він для неї вином першого причастя. І відкрив її очі, і освітив її серце. І освятив її дні, і наповнював карафу її тіла змістом незмінним про те, що Бог - це Любов...

Ганна Осадко   23.01.2013 22:29     Заявить о нарушении
:-) Це так... :-)

Валентин Лученко   23.01.2013 23:11   Заявить о нарушении
Рецензия на «Смак Щастя» (Валентин Лученко)

...глітвейн, ілюмінація на святошно прибраних вулицях,
вітрини з тисячами ялинок і санта-клаусів,
навіть сніг -
все це лишень декорації до свята.
бо свято насправді всередині нас.
таке собі різдво духу,
що приходить (чи не приходить) незалежно від оточення.
...три мандаринки від білочки,
жменя цукерок,
густий дух узвару,
поцілунок з відтінками кардамону -
смак мого щастя без ГМО простий, ніби борщ,
зварений останнього дня
для когось особливого.

Ганна Осадко   27.11.2012 22:26     Заявить о нарушении
чудовий, скажу тобі, смак!
)

Валентин Лученко   27.11.2012 23:26   Заявить о нарушении
Рецензия на «Пассакалiя» (Валентин Лученко)

музика -
ніби кров, що шурує жилами,
венами і судинами:
чорна, густа, правдива,
солона на смак,
тепла й первинна,
як Океан,
із якого ми всі вийшли.
На жаль - вийшли...

Ганна Осадко   16.10.2012 12:34     Заявить о нарушении
Дякую, Аню! :-)

Валентин Лученко   16.10.2012 20:09   Заявить о нарушении
Рецензия на «Show must go on!!!» (Валентин Лученко)

а шоу триває, і вкотре зриває бариш,
як яблуко саду, торговець шумливої піни,
сто тисяч ролей - хтось горбатить натруджену спину,
а хтось з вітряками на бій виступає... облиш
ці ролі мізерні. смішна мізансцена буття,
і вже ревізор на порозі - і погляд ховає
невдатний актор провінційний з лубкового раю,
що ролі не вивчив...

Ганна Осадко   13.05.2012 17:26     Заявить о нарушении
() дякую, Аню! ти - мудра Золота Жінка!)

Валентин Лученко   13.05.2012 17:39   Заявить о нарушении
Рецензия на «Щастя» (Анна Валевська)

розкішно!!!!
моє шанування авторці!

Ганна Осадко   13.05.2012 11:28     Заявить о нарушении
Дяка, Ганно! )

Анна Валевська   14.05.2012 18:24   Заявить о нарушении
Рецензия на «Дощовий Великдень» (Валентин Лученко)

...і навіть Великодній дощ скінчиться,
ти бачиш, нині сонце, і трава
така шалена, молода, зелена,
і між трави сховалися кульбаби,
кульдіти, кульматусі, кульбатьки,
кульдідусі - такі всі жовтороті!
...фіалки пахнуть, як волосся тої,
що зробить ще коротшою ту ніч,
таку коротку в липні.
...бжміль-сердега,
як Дон Гуан, із вишні на черешню
літає, аж захекався.
...тремтять
краплинки дощові на гіллі клена,
яким прикрасять на Свята Зелені
твою садибу,
але клен про те
не думає сьогодні.
Він - щасливий.

Ганна Осадко   20.04.2012 22:46     Заявить о нарушении
Дякую красно, Аню!)

Валентин Лученко   20.04.2012 23:01   Заявить о нарушении
Рецензия на «Радiймо, бо Весна!» (Валентин Лученко)

Щорічний прихід весни - то чудо,
дивніше навіть за святий Вифлеємський вогонь,
Що з"являється невідь-звідки,
озирнися на мить -
небесні хорали співають осанну життю,
жайворонки і ластівки гаптують небо дрібненькими хрестиками,
оксамитові трави терпнуть від любові немовленої,
намолені сонцем серденька мати-й-мачухи жовтими цілунками тішать душу,
котики на вербі мругають до котів чотирилапих,
котрі любляться за сараєм у нашому дворі,
кров шумує, як молоде вино,
життя іскриться, як поцуплена сорокою монетка,
березові соки течуть нашими венами та артеріями,
бо - весна,
бо ми самі вже - як та весна....


Ганна Осадко   14.04.2012 23:49     Заявить о нарушении
Як ті березові сережки, як ті листочки
як ті струмочки, що з пагорбів сочаться
усі ми уподібнюємось весні
чи хочемо того,
а чи ні...

Дяка, Аню!
З Великоднем тебе!

Валентин Лученко   15.04.2012 09:10   Заявить о нарушении
Рецензия на «ProПамять» (Валентин Лученко)

згадувати - це ставати піском невагомим,
протікати крізь горло старого годинника,
пролітати кразь час і простір -
просто й довірливо,
вірити,
що навіть єдина піщинка
має своє місце у цій Казці
із назвою "Життя".
Ні каяття, ні болю не відчувати,
підати безголово з неба Минулого
у обійми Майбутнього,
яке неодмінно буде
світле і радісне,
як Велекодній ранок.

Ганна Осадко   14.04.2012 23:37     Заявить о нарушении
Ах життя моє Золоте!
;-)

Валентин Лученко   15.04.2012 09:11   Заявить о нарушении