***

Учора Місяць був оточений райдужним сяйвом, незвично великим.Ніколи такого не бачила. Я так рідко буваю увечері на вулиці. На селі завжди ближче до неба, і повітря там наче ріка - тече, переливається, топить тебе...А тут світ завис у дротяній клітці, усюди залізні прути, дроти.За стільки років життя у місті я так і не звикла до того, що кожного ранку просуваєш руку через грати, проходиш між гратами, і писати можеш лише про це.Я мала би відчувати по-іншому руйнування міста - не як катастрофу, а як звільнення. Як внутрішнє звільнення від холодного металу існування.Тому у випадку з Кенігсбергом постійно доводиться ніби перебувати за його межами, де більше простору. Так легше уникнути театральності й декорацій, і легше проникати в світ символів, в які легко перетворюється кожна річ.Кенігсберг - це книга символів,яку читати може кожен,незалежно від мови й місцязнаходження.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.12.2009. ***
• 24.12.2009. ***
• 23.12.2009. ***
• 21.12.2009. ***
• 19.12.2009. ***
• 18.12.2009. ***
• 17.12.2009. ***
• 15.12.2009. ***
• 13.12.2009. ***
• 12.12.2009. ***
• 08.12.2009. ***
• 06.12.2009. ***
• 05.12.2009. ***
• 04.12.2009. ***
• 03.12.2009. ***
• 02.12.2009. ***
• 01.12.2009. ***