***

Зараз у мене немає потреби створювати окремі світи й шукати в них притулку.Досить вежі, підземелля, лабіринту, чи просто стіни. Цей період уже пройшов, як минає дитинство.Тепер я створюю світ з речей, що мають назви, їх може зустріти кожен.Це як цегла й каміння Кенігсберга, які вивезли за сотні кілометрів і будували з них цілі вулиці.Про це я не писатиму в романі, але воно буде присутнє в ньому як мотив, наспів чи, можливо, прихована цитата. Про місто треба писати як про людину, не звертаючи уваги на її зовнішність, не відволікаючись на деталі.І добре при цьому не думати, як це сприймуть згодом.Бо може пройти багато часу, перш ніж хтось це зрозуміє.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.12.2009. ***
• 24.12.2009. ***
• 23.12.2009. ***
• 21.12.2009. ***
• 19.12.2009. ***
• 18.12.2009. ***
• 17.12.2009. ***
• 15.12.2009. ***
• 13.12.2009. ***
• 12.12.2009. ***
• 08.12.2009. ***
• 06.12.2009. ***
• 05.12.2009. ***
• 04.12.2009. ***
• 03.12.2009. ***
• 02.12.2009. ***
• 01.12.2009. ***