***

Галина Пагутяк: литературный дневник

Інше життя ми бачимо віддалік,а тому писати про нього легше.Чи не є це знаком для нас в час духовних пошуків,коли ми намагаємось краще себе пізнати?Роздаючи власні риси чоловікам, жінкам, дітям, старим, ми здійснюємо акт самопізнання також.І лише час відкриває для нас нашу колишню сутність, а доти ми залишаємося в стані творчої шизофренії.
Інтуїтивно я обрала вік Германа - 35 років.Виявляється, це час коли людина намагається облаштувати своє гніздо, і саме про це я почала писати як про проблему, яку настав час вирішити.Можливо, за нами справді хтось наглядає і веде нас по життю...Ми робимо свій вибір, користуючись підказками.Якою ж тоді має бути довершена людина? Тією, що легко розшифровує знаки, чи тією, яка обходиться без них?



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 29.12.2009. ***
  • 24.12.2009. ***
  • 23.12.2009. ***
  • 21.12.2009. ***
  • 19.12.2009. ***
  • 18.12.2009. ***
  • 17.12.2009. ***
  • 15.12.2009. ***
  • 13.12.2009. ***
  • 12.12.2009. ***
  • 08.12.2009. ***
  • 06.12.2009. ***
  • 05.12.2009. ***
  • 04.12.2009. ***
  • 03.12.2009. ***
  • 02.12.2009. ***
  • 01.12.2009. ***