Інше життя ми бачимо віддалік,а тому писати про нього легше.Чи не є це знаком для нас в час духовних пошуків,коли ми намагаємось краще себе пізнати?Роздаючи власні риси чоловікам, жінкам, дітям, старим, ми здійснюємо акт самопізнання також.І лише час відкриває для нас нашу колишню сутність, а доти ми залишаємося в стані творчої шизофренії.
Інтуїтивно я обрала вік Германа - 35 років.Виявляється, це час коли людина намагається облаштувати своє гніздо, і саме про це я почала писати як про проблему, яку настав час вирішити.Можливо, за нами справді хтось наглядає і веде нас по життю...Ми робимо свій вибір, користуючись підказками.Якою ж тоді має бути довершена людина? Тією, що легко розшифровує знаки, чи тією, яка обходиться без них?
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.