***Поклоніння камінню в прибалтійських народів - я про це прочитала на одному Форумі.І вчора мені вдалося вийти на епізод, де каміння зіграло свою роль, без найменших зусиль, цілком природно, поєднавши долю каменя з долею людини.Співставивши час каменя і час людини.Повернутись у той час, коли земля належала прусам, і попросити в цієї землі захисту, знявши часові нашарування.Це завжди рятувало мене саму - повернення до найпростіших речей: землі, води, каміння.Відновлення між ними і собою зв"язку.Без жодних антропологічних чи містичних студій.Я звертаюсь до них уже після того, щоб перевірити, наскільки моє сприйняття узгоджується з теорією та історією. © Copyright: Галина Пагутяк, 2009.
Другие статьи в литературном дневнике: |