Жодного разу цього не писала, бо ну дуже не люблю говорити про себе і тому не знаю, що з цього вийде. Батьки вирішили не вигадувати колесо і назвали мене Катериною. На світ я з’явилась 30 квітня 1992 року( як стверджують мої засновники) у місті Дніпропетровську, в цьому місті і прожила свої повні 17 років. В ньому я ходила до дитячого садочку, школи, танцювального колективу, мріяла,закохувалась,одним словом жила. Шість років виходила на сцену рідного палацу у складі народного колективу, модерн-джаз-балету «Антарес». Саме ці репетиції виховали в мені любов до праці в залі і до повної віддачі на сцені. Та шкільні роки були не вічні і я заздалегідь знала , що хочу до Києва. Я мріяла про відкриті двері акторського факультету, але не цього разу і не для мене. Та я не хотіла відступати від своєї мрії і зробила все можливе аби залишитись в столиці, тобто вступила в Національну Академію Керівних Кадрів Культури і Мистецтв. Саме в цьому навчальному закладі я пізнаю, що таке акторська і режисерська праця. За той незначний час мого перебування в мистецтві я вже встигла отримати деякий досвід на театральних сценах та знімальних майданчиках. Участь у виставі «ВІДБИТКИ ПАМ'ЯТІ» яка була представлена глядачу і в Києві і в Дніпропетровську, зйомки в «ФАБРИКА ЗІРОК 3», зйомки в українському поетичному кіно «ЯЗИКАТА ХВЕСЬКА», помічник режисера на шоу « ЯНГОЛИ СЕРЕД НАС» в палаці Україна. Сподіваюсь це лише початок,ні я впевнена що це тільки початок.
Якщо ви ще не чули про мене і моїх друзів, то неодмінно почуєте. Бо ми творча молодь і за нами майбутне.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.