***

На моєму робочому столі дивовижна фотографія сучасного Калінінграда.Висотні будинки над водою, збоку будинок старовинний.Об"єктив захопив шматок бетонних перил мосту.Десь між будинками проглядає зелень, але така перевага холодних тонів вказує більше на ранню весну.Не хочеться навіть уявляти собі людей, які мешкають у тих білих вежах, і вулиці, либонь, імені якогось генерала чи Строителей.Це той випадок, коли слова можуть усе зіпсувати.Розмови людей, назви вулиць і сама назва міста.Добре тому, хто не розуміє цієї мови, хто чужинець, десь з Данії чи Гонолулу.Немає нічого облунішого ніж слова, реалій для яких уже давно не існує.
Я ж пишу про час, коли їх ще не було, і цих будинків також.Але фото все одно накладається на свідомість тонкою прозорою плівкою, що відсвічує блакитним і білим.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.10.2009. ***
• 29.10.2009. ***
• 28.10.2009. ***
• 25.10.2009. ***
• 24.10.2009. ***
• 23.10.2009. ***
• 20.10.2009. ***
• 19.10.2009. ***
• 18.10.2009. ***
• 17.10.2009. ***
• 16.10.2009. ***
• 15.10.2009. ***
• 14.10.2009. ***
• 12.10.2009. ***
• 11.10.2009. ***
• 08.10.2009. ***
• 07.10.2009. ***
• 06.10.2009. ***