Почуття людини, яка не на своєму місці.Те місце, на яке її посадили, воно почесне, але й вимагає певних дій.Провал між дитинством і зрілістю.Хто допоможе цьому чоловіку заповнити порожнечу? Чи він має з цим впоратись сам? Зазвичай у таких ситуаціях сняться сни, що вказують на вирішення проблеми. Чим далі я занурююсь і розповідь, тим більше переконуюсь, що роман має бути психологічний, а не історичний чи містичний, і йдеться лише про ступінь впливу Кенігсберга на людей, які живуть у ньому та поблизу.І Пруст як взірець письма пасує до цього найліпше.Хоча раніше я думала про Гофмана.
У цьому світі важко зберегти здоровий глузд навіть письменнику.Він змінюється на очах.Те, що вчора здавалось конче потрібним, сьогодні не має жодного сенсу: релігія, мораль, смаки.Людей калічить у цьому шаленому потоці.Це гірше ніж війна, бо тут немає супротивників і ворог не схожий на ворога.Відповідно на це мала би реагувати література, але окрім цинізму й експериментів, вона ні на що не спромоглася. Вона не встигає за змінами, не визнає естетичних канонів, і мабуть ніколи вже не опиниться попереду.
