Коли хтось чи щось надовго застрягає в свідомості, сягаючи нервовими чутливими імпульсами підсвідомого, стається так, що на кожному кроці тобі примарюються знаки. Вони нагадують минуле, постають сутнім, пророкують майбутнє...
Понад усе хочеться майбутнього. І ти ніби простуєш до нього, а різнобіч на шляху - знаки, знаки, знаки... Направо, наліво, назад, об"їзд, уперед, рушити, жовте світло, спинитись, червоне світло, увага, небезпека, проїзду нема... І коли ти в тупику, тобі засвічує очі зеленим, таким обнадійливо зеленим!
Перед надією і стіни розступаються.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
