***Цієї ночі пішов в інші світи мій друг, мій найулюбленіший по життю редактор Федір Андрійович Тидір. Так жаль. Вже ніхто не скаже, як він: "Чіча Божий, ти знаєш, з ким я вчора децу пив?" І ніхто так щиро й безкорисливо не переживатиме за мене, як це робив він. Ніколи не забуду той випадок, коли він, відправляючи в друкарню мій матеріал-викриття, силоміць гнав мене у відпустку, пропонуючи взагалі на той час щезнути з міста. Розумів, що наслідки публікації могли бути й драматичними для мене. Мене беріг. А сам залишився на роботі, щоб взяти вогонь на себе. © Copyright: Ирина Мадрига, 2009.
Другие статьи в литературном дневнике: |
