Запах землi

Гарно починати весну, читаючи "Георгіки" Вергілія чи "Труди й дні" Гесіода.Або Василя Мисика; " Як сім"я Всесвіту струмки зірок спадають у земну родючу скибу".Поетів, що пахнуть землею.Як садити виноградну лозу можна детально прочитати у Вергілія, хоч цього мені не доведеться робити.Наш виноград росте і в"ється біля хати, і ніхто не підрізає його, не стримує.Він кислий-прекислий і кожної зими може змерзнути.Це світ картоплі, у ній, як і сотні років тому,гарантія існування.Моя сестра купує на зиму багато картоплі й цибулі, квасить капусту, хоч живе в місті.Страх перед голодом не зникає. Але річ не лише в цьому.Це ніби ритуал, зібрати в себе під дахом найважливіші дари землі.
Коли я писала "Урізьку готику", то теж пахла землею.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 27.03.2012. Осине гнiздо
• 26.03.2012. Старе-мале
• 24.03.2012. Америка
• 22.03.2012. Вiдмерлi клiтини
• 20.03.2012. Сад
• 18.03.2012. Iсторичнi пiснi
• 16.03.2012. Золота рiвновага
• 15.03.2012. Насильство
• 12.03.2012. Сповiльнення
• 11.03.2012. Автобусна зупинка
• 09.03.2012. Шевченко
• 08.03.2012. Мило i кров
• 06.03.2012. Дiя
• 05.03.2012. Суспiльний мутант
• 04.03.2012. Намокло оперення
• 03.03.2012. Сковорода в снiгах
• 02.03.2012. Запах землi